Година

Година як одиниця часу спочатку використовувалася стародавніми цивілізаціями (в тому числі в Єгипті, Шумері, Індії і Китаї) як дванадцята частина періоду між сходом і заходом сонця, або як 1/24 усієї доби. В обох випадках, цей поділ відображав широке використання дванадцяткової системи числення. Значення числа «12» пояснюється числом щорічних циклів місяця і числом кісток пальців на одній руці (по три в кожній з чотирьох пальців; береться до уваги можливість порахувати 12 кісток пальців за допомогою великого пальця). Крім того, широко розповсюджена тенденція до аналогічного запису даних (12 місяців, 12 знаків зодіаку, 12:00, дюжина).

Давньоєгипетській цивілізації приписується створення поділу ночі на 12 частин, хоча було багато варіантів протягом століть. Астрономи Середнього царства (9 і 10 династії) завдяки спостереженням зір створили поділ спочатку на 36 частин, потім однак він був спрощений до поділу на 24 частини (використовуючи 24 зорі, 12 з яких визначало період ночі).

Ранні визначення години відрізнялися залежно від наступних чинників:

• 1/12 часу від сходу до заходу сонця. У результаті години літнього дня були довшими, ніж зимового, залежно від географічної широти і навіть, деякою мірою, від місцевих погодних умов (що впливають на заломлення світла в атмосфері). З цієї причини, ці години часто називали періодичними, сезонними або нерівними — такими термінами послуговувалися римляни, греки та євреї, схоже називали їх китайці та японці. Відповідно, слід було корегувати показання годинника щоранку і щовечора, орієнтуючись на положення сонця;
• 1/24 видимої сонячної доби (між півднями першого і другого дня або між заходами сонця). У результаті таких розрахунків години змінювалися в залежності від довжини видимого дня протягом року. Годинники, призначені для відображення цих годин, повинні були бути скоригованими кілька разів на місяць;
• 1/24 середніх сонячних діб. Добре сконструйований за таким принципом годинник практично ніколи не вимагав коригування. Це визначення, однак, втратило свою актуальність у зв'язку зі зміною обертання Землі.

Існують різні способи відліку годин.

• У стародавніх і середньовічних культур, коли розділення на день і ніч було набагато важливіше, ніж в епоху широкого використання штучного світла, відлік годин починався на світанку. Так, світанок визначав початок першої години, південь припадав на шосту годину, а захід наставав наприкінці дванадцятої. Це означало, що довжина годин залежала від пори року. Цей тип лічби іноді називають на астролябіях і астрономічних годинниках «вавилонським» годинником. Ця система також використовується в юдейському праві (Галаха).
• Відповідно до так званих італійських годин, перша година починалася на заході сонця (або в кінці сутінок, приміром, через півгодини після заходу сонця, залежно від місцевих звичаїв). Години були пронумеровані від 1 до 24. Наприклад, у Лугано сонце в грудні сходило о чотирнадцятій годині, а південь припадав на дев'ятнадцяту. В червні сонце сходило о сьомій годині, а південь припадав на п'ятнадцяту. Захід сонця завжди припадав на кінець двадцять четвертої години. Цей спосіб відліку годин дозволяв кожному легко сказати, скільки часу вони мають до кінця роботи без ужиття штучного освітлення. Він широко використовувався в Італії з чотирнадцятого століття до середини сімнадцятого століття, вживався також у Польщі і на теренах сучасної Чехії.
• Середньовічний ісламський день починався на світанку. Перша денна молитва повинна була бути промовлена між світанком і заходом сонця.
• У сучасній 12-годинній системі відлік годин починається опівночі, а потім опівдні. Годинники пронумеровані: 12, 1, 2, …, 11. Сонячний південь припадає на дванадцяту годину з точністю до 15 хвилин. У рівнодення Сонце сходить близько 6 ранку і заходить близько 6 вечора.
• У сучасній 24-годинній системі відлік годин починається опівночі. Годинники бути пронумеровані від 0 до 23. Сонячний південь припадає приблизно на 12:00, також з точністю до 15 хвилин. У рівнодення Сонце сходить приблизно о 6:00, а заходить близько 18:00.

• 12-годинний формат часу
• Академічна година
• Шістдесяткова система числення
• Комендантська година
• Сієста

• Година — академічний тлумачний словник української мови

• Година добра і лиха // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 255. — 1000 екз.