Гойчин Црноєвич
Гойчин або Койчин (*Гојчин Црнојевић бл. 1398 —після 1451) — князь Зети у 1435—1451 роках. Засновник династії Црноєвичів на троні самостійної Зети.
| Гойчин Црноєвич | |
|---|---|
| Народився |
бл. 1398 Будва, Чорногорія |
| Помер |
після 1451 Венеція |
| Титул | князь |
| Термін | 1435—1451 роки |
| Попередник | Джурадж Джурашевич |
| Наступник | Стефан I |
| Конфесія | православ'я |
| Рід | Црноєвичі |
| Батько | Джурадж Джурашевич |
| Діти | Олександр Црноєвич |
Життєпис
Походив з роду Црноєвичів. Другий син Джураджа Джурашевича, сербського воєводи та князя Паштрович. Ім'я матері невідоме: була донькою Койя Захарії, володарі Даньї. У 1435 році успадкував після смерті батька титул воєводи Зети. Згодом виступив проти Джураджа Бранковича, деспота Сербії, який мав складнощі з турками та османами.
У 1439 році, скориставшись з повалення Бранковича в Сербії, Гойчин Црноєвич скинув залежність від Сербії. Водночас було укладено союз із Дубровницькою республікою. У 1440—1441 роках відбив спробу Джураджа Бранковича з Будви і Бару відновити владу над Зетою. Намагаючись отримати допомогу від сербів і турків, князь Зети визнав зверхність Венеціанської республіки.
У 1444 році став громадянином Венеції. У 1451 році було повалено Стефаном Вукчичем-Косачем, герцогом Боснії. Новим князем Зети став брат поваленого князя Стефан.
Джерела
- Историја српског народа 2, група аутора, Српска књижевна задруга, Београд (1982)