Голгофа (Метсю)

В 16 та в 17 століттях головним замовником і споживачем живопису, і коштовного, і тривалого за виконанням, була католицька церква. Але в Нідерландах місце під сонцем та в головах вірян виборював власні позиції протестантизм. Палкі дискусії швидко перейшли в запеклі бої, а згодом і в фізичне винищення католиками прибічників протестантизму, яких визнавали єретиками. В Нідерландах протестанти відповіли спротивом і хвилею іконоборства, коли протистояння католицьким настановам вилилось в знищення вівтарних картин і релігійних образів, погромами католицьких храмів Нідерландів. В Європі пройшло розмежування на країни католицькі та протестантські, і, колись єдина західноєвропейська спільнота, тепер остаточно розкололась на два християнські табори. Але католицизм не здав власні позиції остаточно навіть в таких суто протестантських країнах, як Британія чи Голландія. Малим осередком католицизму в протестантській Голландії залишився університетський Утрехт. Федеральний устрій Голландії з декількох різних земель таке розмежування за віросповідуванням сприйняв досить спокійно.

Утрехтські художники зберігали тісні релігійні і культурні зв'язки з папським Римом - без агресії і протистояння. І, відповідно, зберігали традицію створення релігійних образів в протестантській країні, де практично відмовились від створення біблійних сюжетів, а замови на релігійні картини надзвичайно скоротились і зходили на нівець. Серед небегатьох митців, котрі звертались до створення релігійних композицій, був і художник Габріель Метсю, котрийо декілька років пропрацював в католицькому Утрехті.

Полотно «Голгофа» належить до пізнього періоду творчості художника. Позаду були праця в Лейдені і Утрехті, була створена низка цікавих картин побутового жанру, визнаним майстром яких став Габріель. Реалістичні настанови голландського мистецтва 17 ст. були добре ним засвоєні. І це відбилось в відтворенні одягу Марії Магдалини і коштовного, золотого келиха біля її ніг. Серед персонажів картини саме Магдалина зберегла реальний, практично типовий одяг сучасниць Габріеля. В фігурах Богородиці, Христа та Івана - більш традиційні зображення, котрі художник наблизив до канонічних, умовно історичних, котрі мали поширення в італійському і бароковому живопису. Художник широкого діапазону, Габріель Метсю сміливо відмовився в картині від багатьох подробиць і деталей, що вигідно наблизило полотно до монументальних зразків найкращих майстрів бароко 17 століття.

• F. W. Robinson: Gabriel Metsu (1629-1667). A Study of His Place in Dutch Genre Painting of the Golden Age. Schramm, New York 1974.
• L. Stone-Ferrier: Gabriel Metsu's Vegetable Market at Amsterdam: seventeenth century Dutch market paintings and horticulture. In: Art Bulletin. Jrg. 71 (1989), nr. 3 (September)
• A. Waiboer: The early years of Gabriel Metsu. In: The Burlington Magazine. No. 1223, Vol. CXLVII (2005), S. 80-90.
• Adriaan E. Waiboer (Hrsg.): Gabriel Metsu. Yale University Press, 2010, ISBN 978-0-300-16724-5.
• Allgemeine deutsche Real-Encyklopädie für die gebildeten Stände. 10. Auflage. F. A. Brockhaus, Leipzig 1853. (Conversations-Lexikon)

• Караваджизм
• Утрехтські караваджисти
• Портрет
• Інтер'єр
• Побутовий жанр
• Золоте століття голландського живопису