Голландська інтервенція на Балі (1906)

Проте в цілому голландцям вдавалося просуватися по країні без особливого опору, і вони прибули в місто Кесіман 20 вересня 1906 року. Там місцевий цар, васал короля Бадунга, вже був убитий його власним жерцем, так як відмовився чинити збройний опір голландцям. Його палац був у вогні, саме місто спорожніло.

Голландці вступили в місто Денпасар так, немов були на військовому параді. Ніякого опору спочатку їм надано не було. Вони підійшли до палацу місцевого правителя і відчули запах диму, а також почули барабанний бій з-за стін палацу.

Коли голландці підійшли до воріт палацу, вони відчинилися, і з палацу виступила мовчазна процесія під керівництвом місцевого раджі, якого на паланкіні несли чотири людини. Раджа був одягнений у традиційний білий одяг для кремації та чудові ювелірні прикраси і був озброєний традиційним балійським кинджалом — крисом. Інші люди в процесії були чиновниками раджі, охоронцями, жрецями, дружинами, дітьми і слугами, і всі вони були одягнені однаково. Вони вже провели над собою традиційні передсмертні ритуали, були одягнені у білі шати, і кожен мав свій ритуальний крис.

Трупи балійців, загиблих в результаті пупутана в Бадунзі. Голландські війська стоять ліворуч

Коли процесія була приблизно в ста кроках від голландських військ, вона зупинилася. Раджа спустився з паланкіна і дав знак жрецю, який підійшов до нього і встромив кинджал йому в груди. Інші учасники процесії почали вбивати кинджалами себе та інших, здійснюючи ритуальний обряд під назвою puputan (бій на смерть). Жінки глузливо кидали свої коштовності і золоті монети в голландських солдатів.

Згодом повідомлялося, нібито деякі з тих, що вийшли з палацу балійців стріляли по голландцям з рушниць і метали списи і дротики, і це спонукало солдатів відкрити по них вогонь з кулеметів і артилерії. Оскільки з кожною хвилиною з палацу виходило все більше людей, гора трупів під голландським вогнем все збільшувалася. Всього в процесії було кілька сотень, а можливо — і більш 1000 чоловік. І велика частина з них загинула під голландським вогнем.

Пограбоване тіло денпасарського раджі

За іншими джерелами, будь-який опір з боку балійців — брехня. Деякі з учасників бійні згодом розповідали, що голландці першими відкрили вогонь по балійцям, які вийшли з палацу, і що ці балійці були озброєні лише церемоніальними крісами і — рідко — списами і щитами, а також що ті, хто вижив під обстрілом покінчили з собою, вбиваючи себе та інших у відповідності з канонами puputan.

Після завершення різанини голландські солдати зняли всі цінні речі з трупів і спалили руїни згорілого під артилерійським вогнем палацу. Місто Денпасар було стерте з лиця Землі.

В той же день подібні події відбувалися в сусідньому місті Пемекутан, де жив король Густі Геде Нгурах. Голландці дозволили королю і знаті здійснити ритуальне самогубство і почали грабувати трупи.

Монумент пам'яті загиблих в Денпасарі на Балі

Ці події в даний час називають на Балі «бадунгським пупутаном» і прославляють як приклад опору іноземної агресії. Величезний бронзовий пам'ятник зведено на центральній площі сучасного Денпасара, де раніше стояв палац раджі, славлячи балійський опір під час здійснення «пупутана».

Голландці потім рушили до Табанану, куди втекли король Густі Агунг Нгурах і його син, які згодом здалися голландцям і намагалися домовитися з ними, щоб правити королівством під їх протекторатом.

Голландські кавалеристи перед королівським палацом у Табанане

Голландці у відповідь запропонували їм лише висилку на острова Мадура або Ломбок, і вони воліли покінчити з собою у в'язниці два дні потому. Їх палац був зруйнований і пограбований голландцями.

Голландці також направили свої війська на Клунгкунг, готуючись вступити в битву з Дева Анунгом, правителем Клунгкунга і номінальним королем всього Балі, але зрештою відмовилися від цього, так як Дева Анунг не став битися з голландцями і домовився з ними про підписання угоди, за якою руйнував свої укріплення, віддавав голландцям вогнепальну зброю і відмовлявся від експортних і імпортних мит у торгівлі з голландцями.

Відповідний привід для вторгнення в Клунгкунг знайшовся у голландців через два роки. Тоді відбулося останнє вторгнення на острів, в результаті якого традиційне королівство на Балі було знищено.