Вересень

Ве́ресень — дев'ятий місяць року в юліанському та григоріанському календарях[1]. Один із чотирьох місяців, що налічують 30 днів.

вересень
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
      1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30    
2022 рік
Вересень
Вересовий кущ. Найпишніше рожево-бузкове суцвіття вкриває соснові бори, торф'яники та піщані пагорби саме у вересні.

Вересень є першим місяцем метеорологічної осені в Північній півкулі. На 14-те вересня припадає початок церковного року в Православній церкві. У багатьох країнах Північної півкулі, зокрема в Україні, починається навчальний рік.

Назва

Вірогідно, назва «вересень» пов'язана з вересом — поширеною на Поліссі медоносною рослиною, яка квітує в період із серпня до кінця жовтня[2][3]. Припущення про зв'язок зі словом верещати (у значенні «молотити») є сумнівним[4]. Можливо, саме прасл. *versьnь (від *versъ — «верес») було первісним найменням дев'ятого місяця в давньослов'янському календарі[5][6]. Подібні назви побутують у білоруській (верасень) та польській (wrzesień) мовах.

Назва врѣсень, вресень засвідчена ще в давньокиївських писемних пам'ятках[7] і, можливо, має старослов'янське походження[8][9][10]. Проте, існує думка про запозичення слова з пол. wrzesień, з дальшою адаптацією до східнослов'янського звучання[11]. Пізніше вресень[lower-alpha 1] і повноголоса форма вересень[lower-alpha 2] трапляються в староукраїнських джерелах XVI—XVII століть[14][17].

В оглаві до «Анфологіону», виданого Памвом Бериндою 1619 року, місяць названо:

Септемврїє, сирѣчъ седмый, рекомый вресень, по древних роуєнъ[15][18].

Останнє наймення згадується в давньокиївських апракосах і тетрах[lower-alpha 3] (у написаннях: рюинъ, рюінъ, рюѥнъ, рюєнъ)[19], і пов'язане з ревінням оленів під час осіннього гону (дав.-рус. рюти — «ревіти»)[20][21]. Співзвучна назва вересня досі вживається в хорватській мові (rujan), а в чеській слово říjen використовують на позначення жовтня.

Згідно зі «Словарем української мови» Б. Грінченка, ще на початку XX ст. на більшій частині України дев'ятий місяць року називався жовтнем[22], тоді як сам жовтень іменували листопадом[23]. Назва «вересень» прийшла в сучасну мову з західноукраїнської літературної практики, витіснивши з ужитку вищенаведені словесні значення. Також на Заході України були відомі назви ма́їк (пов'язана з май «травень»; бо під час бабиного літа буває тепло як навесні, квітнуть деякі рослини[24]) та сі́вень (бо сіють озимину)[25]. Назву ба́бське (ба́бине) лі́то зафіксовано в розмовній мові на північно-західному Поліссі. І. Верхратський у розвідці «Знадоби до словаря южноруского» подає ще одну назву вересня покрійний. На думку вченого, вона походить од свята Покрови, котре випадає на 1 жовтня за старим стилем[2]. Вживалися й інші народні назви: травник, малий тра́вень, се́рпень[26].

У багатьох мовах назви місяця походять від лат. September (раніші форми *septemo-mēmbris, *septem-o-mēnsris), утвореного від septem (сім) і mensis (місяць), тобто — «сьомий місяць». Така назва пояснюється тим, що в Стародавньому Римі рік починався не в січні, а в березні, тому вересень був сьомим, а не дев'ятим за ліком місяцем.

Кліматична характеристика в Україні

У вересні в Україні відбувається загальне зниження температури і різке послаблення грозової діяльності. Протягом місяця, крім Південного узбережжя Криму, здійснюється перехід середньої добової температури повітря через 15 °C в бік зниження.

Середня місячна температура повітря складає 12—19 °C, у Карпатах і горах Криму — 8—13 °C. Історичний мінімум температури (мінус 7,2 °C) зафіксовано в 1916 та 1977 роках у містах Луганськ і Гуляйполе, на Південному березі Криму — 1,3 °C у 1977 році (м. Алушта). Історичний максимум температури (38,5 °C) спостерігався в 1946 році у селі Ішунь.

Заморозки в повітрі найбільш імовірні в другій та третій декадах; у гірських районах, а також місцями в Чернігівській, Сумській, Черкаській і Кіровоградській областях вони можливі й у першій декаді.

Середня місячна кількість опадів — 27—62 мм, у Карпатах та на Закарпатті — 71—125 мм[27].

У фольклорі

  • Вересень без перевесла;
  • Вересень на весілля багатий;
  • Вересень студений, але ситий;
  • Вереско вхопив чересло;
  • Вересневий час — сім погод у нас;
  • Верещить вересень, що вже осінь;
  • Грім у вересні віщує осінь;
  • Зимовий вереско зняв перевесло;
  • Не спекотний вересень, та щедро годує;
  • Як вересніє, то й дощик сіє.

Свята і пам'ятні дні

Офіційні в Україні

Рухомі

Інші

Див. також

Коментарі

  1. А саме:
    • Книга глаголема кроникъ, сиречь собранїє ѿ многихъ лѣтописецъ («Хронограф»). Б.м.н., серед. XVII ст.[17]
  2. А саме:

Примітки

  1. Вересень // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Вересень // Місяцелік. Український народний календар / Скуратівський В. Т. — Київ: Мистецтво, 1993. — C. 118. — 208 с. — ISBN 5-7715-0432-7.
  3. Вересень // Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  4. Детская энциклопедия: для среднего и старшего возраста: в 12 т. : т. 7 Из истории человеческого общества / редколл.: А. И. Маркушевич (гл. ред.) и др. М. — Изд. Академии педагогических наук РСФСР, 1961 — с. 215 — С. 621.
  5. Šaur, Vladimír. Příspěvek k rekonstrukci praslovanských názvů měsíců // Sborník prací Filozofické fakulty brněnské univerzity. A, Řada jazykovědná. — Brno : Masarykova univerzita, Filozofická fakulta, 1972. Т. 21. С. 67—78.
  6. Šaur, Vladimír. Které názvy měsíců jsou již praslovanské? // Dzieje Słowian w świetle leksyki.  2002. С. 184.
  7. Врѣсень = вресень // Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ: въ 3 т. / ред. И. И. Срезневскій. СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 1. — С. 321.
  8. Мовознавство, 1971, № 2, С. 88.
  9. М. Кочерган. З історії українських назв місяців // Мовознавство : журнал. К. : Наукова думка, 1967. № 1 (січень-лютий). С. 58—59.
  10. Церковный словарь / П. Алексеев. 4-е изд. СПб., — Тип. Ивана Глазунова, 1817—1819.
  11. Этымалагічны слоўнік беларускай мовы. / Рэд. В. У. Мартынаў, Г. А. Цыхун, Р. М. Малько. — Менск: Акадэмія навук БССР; Беларуская навука, 1978—2010.
  12. Скарына Ф. Творы: Прадмовы, сказанні, пасляслоўі, акафісты, пасхалія / Уступ. арт., падрыхт. тэкстаў, камент., слоўнік А. Ф. Коршунава, паказальнікі А. Ф. Коршунава, В. А. Чамярыцкага. — Мн. : Навука і тэхніка, 1990. — 207 с. — ISBN 5-343-00151-3.
  13. Сборник снимков c славяно-русских старопечатных изданий. Часть І. XV и XVI век. Составил С. Л. Пташицкий. СПб., 1895, табл. XXI, XXII.
  14. Вресень // Словник української мови XVI — першої половини XVII ст. / Відп. ред. Д. Гринчишин, М. Чікало / Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. — Львів, 2010. — Вип. 5. — С. 16 — 258 с.
  15. Шустова Ю. Э. Славянские названия месяцев в украинских печатных кни­гах конца XVI—XVII в. // Междисциплинарность: Что от историка требует, что дает и чего лишает? : сб. тр. междунар. науч. конф. «Стены и мосты: меж­дис­циплинарные подходы в исторических исследованиях». М., 2019. — С. 229—239.
  16. Вресень // Історичний словник українського язика / Під ред. Є. Тимченка; укл.: Є. Тимченко, Є. Волошин, К. Лазаревська, Г. Петренко. К.-Х. : «Державне видавництво України», 1930. — Т. 1. Зошит 1: А — Глу. — С. 327. — XXIV + 528 с.
  17. Вересень // Словник української мови XVI — першої половини XVII ст. / Відп. ред. Д. Гринчишин, М. Чікало / Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. — Львів, 2010. — Вип. 3. — С. 229 — 253 с.
  18. Анфологіон. — Київ: Друкарня Києво-Печерської лаври, 1619. — 1048 с.
  19. Назви часових понять // Давньоруська спадщина в лексиці української мови / В. В. Німчук; АН України, Ін-т укр. мови. — Київ: Наукова думка, 1992. — С. 56—57. — 412 с. — ISBN 5-12-000639-6.
  20. Ревіти // Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 5 / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  21. Буслаев Ф. И. О преподавании отечественного языка. 2-е изд. М., 1867 С. 443—444.
  22. Жовтень І // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. К. : Кіевская старина, 1907—1909. — Том 1, ст. 488.
  23. Листопад // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. К. : Кіевская старина, 1907—1909. — Том 2, ст. 362.
  24. Маїк // Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  25. Малоруско-нїмецкий словар: у 2 т. / Уложили: Євгений Желеховский та Софрон Недїльский. — Львів, 1886. — VIII + 1118 + 10 с.
    Ruthenisch-Deutsches Wörterbuch / verfasst von Eugen Żelechowski und Sophron Niedzielski. Lemberg, 1886. Band I—II.
  26. Hołyńska-Baranowa, Tatiana. Ukraińskie nazwy miesięcy na tle ogólnosłowiańskim. — Wrocław : Wydawnictwo polskiej akademii nauk, 1969.
  27. Коротка кліматична характеристика вересня. betaren.ua. Процитовано 28 вересня 2021.
  28. Календар офіційних свят в Україні. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 9 листопада 2021.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.