Вересень

Вірогідно, назва «вересень» пов'язана з вересом — поширеною на Поліссі медоносною рослиною, яка квітує в період із серпня до кінця жовтня[2][3]. Припущення про зв'язок зі словом верещати (у значенні «молотити») є сумнівним[4]. Можливо, саме прасл. *versьnь (від *versъ — «верес») було первісним найменням дев'ятого місяця в давньослов'янському календарі[5][6]. Подібні назви побутують у білоруській (верасень) та польській (wrzesień) мовах.

Назва врѣсень, вресень засвідчена ще в давньокиївських писемних пам'ятках[7] і, можливо, має старослов'янське походження[8][9][10]. Проте, існує думка про запозичення слова з пол. wrzesień, з дальшою адаптацією до східнослов'янського звучання[11]. Пізніше вресень[lower-alpha 1] і повноголоса форма вересень[lower-alpha 2] трапляються в староукраїнських джерелах XVI—XVII століть[14][17].

В оглаві до «Анфологіону», виданого Памвом Бериндою 1619 року, місяць названо:

Септемврїє, сирѣчъ седмый, рекомый вресень, по древних роуєнъ[15][18].

Останнє наймення згадується в давньокиївських апракосах і тетрах[lower-alpha 3] (у написаннях: рюинъ, рюінъ, рюѥнъ, рюєнъ)[19], і пов'язане з ревінням оленів під час осіннього гону (дав.-рус. рюти — «ревіти»)[20][21]. Співзвучна назва вересня досі вживається в хорватській мові (rujan), а в чеській слово říjen використовують на позначення жовтня.

Згідно зі «Словарем української мови» Б. Грінченка, ще на початку XX ст. на більшій частині України дев'ятий місяць року називався жовтнем[22], тоді як сам жовтень іменували листопадом[23]. Назва «вересень» прийшла в сучасну мову з західноукраїнської літературної практики, витіснивши з ужитку вищенаведені словесні значення. Також на Заході України були відомі назви ма́їк (пов'язана з май — «травень»; бо під час бабиного літа буває тепло як навесні, квітнуть деякі рослини[24]) та сі́вень (бо сіють озимину)[25]. Назву ба́бське (ба́бине) лі́то зафіксовано в розмовній мові на північно-західному Поліссі. І. Верхратський у розвідці «Знадоби до словаря южноруского» подає ще одну назву вересня — покрійний. На думку вченого, вона походить од свята Покрови, котре випадає на 1 жовтня за старим стилем[2]. Вживалися й інші народні назви: травник, малий тра́вень, се́рпень[26].

У багатьох мовах назви місяця походять від лат. September (раніші форми *septemo-mēmbris, *septem-o-mēnsris), утвореного від septem (сім) і mensis (місяць), тобто — «сьомий місяць». Така назва пояснюється тим, що в Стародавньому Римі рік починався не в січні, а в березні, тому вересень був сьомим, а не дев'ятим за ліком місяцем.

У вересні в Україні відбувається загальне зниження температури і різке послаблення грозової діяльності. Протягом місяця, крім Південного узбережжя Криму, здійснюється перехід середньої добової температури повітря через 15 °C в бік зниження.

Середня місячна температура повітря складає 12—19 °C, у Карпатах і горах Криму — 8—13 °C. Історичний мінімум температури (мінус 7,2 °C) зафіксовано в 1916 та 1977 роках у містах Луганськ і Гуляйполе, на Південному березі Криму — 1,3 °C у 1977 році (м. Алушта). Історичний максимум температури (38,5 °C) спостерігався в 1946 році у селі Ішунь.

Заморозки в повітрі найбільш імовірні в другій та третій декадах; у гірських районах, а також місцями в Чернігівській, Сумській, Черкаській і Кіровоградській областях вони можливі й у першій декаді.

Середня місячна кількість опадів — 27—62 мм, у Карпатах та на Закарпатті — 71—125 мм[27].

• Вересень без перевесла;
• Вересень на весілля багатий;
• Вересень студений, але ситий;
• Вереско вхопив чересло;
• Вересневий час — сім погод у нас;
• Верещить вересень, що вже осінь;
• Грім у вересні віщує осінь;
• Зимовий вереско зняв перевесло;
• Не спекотний вересень, та щедро годує;
• Як вересніє, то й дощик сіє.

• Вересень: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30
• Список всіх днів
• Слов'янський календар
• Осіннє рівнодення в українській культурі
• Рівнодення