Головацький Петро Федорович
Петро Федорович Головацький (16 липня 1821, с. Чепелі, нині Бродівський район, Львівська область— 26 вересня 1853, с. Пістинь, нині Косівський район)— український журналіст, перекладач, педагог, громадсько-освітній діяч. Брат Якова Головацького.[1][2][3]
Головацький Петро Федорович | |
---|---|
Народився |
16 липня 1821 с. Чепелі, нині Бродівський район |
Помер |
26 вересня 1853 (32 роки) с. Пістинь, нині Косівський район |
Національність | русин / українець |
Діяльність | журналіст, перекладач, педагог, громадсько-освітній діяч. |
Життєпис
Народився 16 липня 1821 року у с. Чепелі (Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія, нині Бродівський район, Львівська область, Україна). Батько— о. Теодор Головацький, греко-католицький священик. [1]
Закінчив три класи німецькомовної домініканської нормальної школи у Львові (1829-1832). Потім навчався у Львівській академічній гімназії (1832-1834, 1836, після 1839 до 1843), польськомовній Тернопільській гімназії єзуїтів (1832-1834, після перерви до 1839), німецькомовній Чернівецькій гімназії (вересень 1843, вересень 1844-березень 1845, де закінчив курс філософії). Восени 1846 р. склав іспит з вищої виховної науки (педагогіки) та іспит на право викладати філософію в гімназії. [1]
Від жовтня 1843 року працював гувернером у Чернівцях. Із жовтня 1848 року працював співробітником редакції газета «Зоря Галицка». Брав участь у Соборі руських учених 19-26 жовтня 1848 року у Львові. [1]
У січні 1849 року склав у Львівському університеті іспит на звання професора гімназійного вчителя загальної історії. [4] Від осені 1849 року працював суплентом (заступник учителя) загальної історії в гімназії в Тернополі. Від літа 1853 року отримав призначення на посаду дійсного вчителя загальної історії в гімназії у Тернополі.
Поклав початок перекладам творів Миколи Гоголя українською мовою, зокрема в 1850 році здійснив (під криптонімом П. Д. Ф. Г-ий) перший україномовний переклад роману Тарас Бульба.[2]
Літературна спадщина
- Основа землеписи и денній (друга і третя частини) - рукописна праця Головацького з коротким викладом всесвітньої історії від занепаду Західної Римської імперії (476 р.) до Віденського конгресу (1819 р.)[5]
Переклади українською
Джерела та примітки
- Нахлік Є., Нахлік О. Головацький Петро Федорович // Франківська енциклопедія : у 7 т. / редкол.: М. Жулинський, Є. Нахлік, А. Швець та ін. — Львів : Світ, 2016. — Т. 1 : А — Ж / наук. ред. і упоряд. Є. Нахлік; передмова М. Жулинський, Є. Нахлік. — С. 395—397. — ISBN 978-966-914-034-0.
- Головацький Петро Федорович // Дзеверін І. О. Українська літературна енциклопедія. — К., 1988—1995. — Т. [в 3 т.] — 536 стор. + 576 стор. + 496 стор. с.
- Головацький Петро Федорович // Тернопільський енциклопедичний словник. Тернопіль, 2004. Т. 1. А–Й. С. 380.
- Головацький Петро Федорович. Петро Федорович Головацький - український журналіст, перекладач, педагог, громадсько-освітній діяч. Брат Якова Головацького.. uk.freejournal.org (укр.). Процитовано 23 жовтня 2021.
- Головацький Петро Федорович // Особисті архівні фонди відділу рукописів. Анотований покажчик. кол. Є. М. Гуменюк та ін. ; відл. ред. Є. М. Стасюк. Львів : АН УРСР, Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника, 1977. 181 стор.: С. 32
- е-бібліотека archive.org: Нікалай Гоголь. Тарас Бульба: Повесть из запорожской старины. На галицко-рускій язык переведена П. Д. Ф. Г-им (Головацьким). Львов: Изд. И. Федорович. Тип. Ставропиг. Института, 1850. 172 стор.
- е-бібліотека Україніка: Нікалай Гоголь. Тарас Бульба: Повесть из запорожской старины. На галицко-рускій язык переведена П. Д. Ф. Г-им (Головацьким). Львов: Изд. И. Федорович. Тип. Ставропиг. Института, 1850. 172 стор.
- е-бібліотека Hathitrust: Микола Гоголь. Тарас Бульба: Повесть из запорожской старины. На галицко-русскій язык переведена П. Д. Ф. Г-им (Головацьким). Коломия: Черенками и накладом М. Білоуса. 1910. 181 стор. (2-ге вид.)
- е-бібліотека Chtyvo: Микола Гоголь. Тарас Бульба: Повесть из запорожской старины. На галицко-русскій язык переведена П. Д. Ф. Г-им (Головацьким). Коломия: Черенками и накладом М. Білоуса. 1910. 181 стор. (2-ге вид.)