Головний корпус Львівської політехніки

Головний корпус Львівської політехніки — будівля у Львові (по теперішній вулиці С. Бандери) споруджена у 1873 – 1877 в неокласичному стилі за проектом архітектора Юліана Захарієвича[1] для розміщення Цісарсько-королівської технічної академії у Львові (тепер — Львівської політехніки). Ю. Захарієвич запроектував також і оформлення інтер’єрів споруди[2].

Головний корпус Львівської політехніки
49°50′07″ пн. ш. 24°00′51″ сх. д.
Країна Україна
Розташування Львів
Архітектор Захаревич Юліан
Дата початку спорудження 1873
Дата закінчення спорудження 1877
Площа приміщень ? m²
Головний корпус Львівської політехніки
Головний корпус Львівської політехніки (Україна)

Архітектура

За задумом архітектора Ю. Захарієвича головний корпус технічної академії у Львові мав би бути не гіршим від головної будівлі знаменитої Вищої технічної школи у Відні[3] (Віденської політехніки). Архітектор переосмислив стиль віденського історизму і додав у конструкцію будови елементи ренесансу і бароко.

Головний корпус Політехніки — прямокутний, триповерховий, з двома внутрішніми замкненими подвір’ями й коридорною системою аудиторій. У ньому розташована й астрономічна обсерваторія, що діє донині. Будівля була розрахована на 300 студентів. Її фасад відзначається спокійним пропорційним групуванням архітектурних мас, гармонійним поєднанням простих геометричних об’ємів. Урочистість входу та центр головного фасаду акцентують шість колон коринфського ордера, що міцно спираються на перший ярус центрального ризаліту, увінчаний трифігурною скульптурною композицією авторства професора Академії Леонарда Марконі. Алегоричні жіночі фігури символізують Інженерію, Архітектуру й Механіку — три факультети, що розташовувалися тоді в будівлі. На аттику великими латинськими літерами написано: LITTERIS ET ARTIBUS («Науками й Мистецтвом»)[4].

Примітки
  1. Julian Oktawian Zachariewicz-Lwigród (1837-1898) - architekt (przedstawiciel historyzmu), profesor i rektor Politechniki Lwowskiej, konserwator zabytków. Autor projektu gmachu głównego Politechniki Lwowskiej oraz odrębnego gmachu Wydziału Chemicznego // Wielka Encyklopedia Powszechna Ilustrowana 1891, t. III Архівовано 9 серпня 2019 у Wayback Machine.
  2. Жук О. К. Мистецтво дизайну у творчості Юліана Захарієвича // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Архітектура. – 2008. – №632. — C. 217. (link 1 link 2)
  3. Lwów. Przewodnik turystyczny. — Lwów, 2015. — S. 67.
  4. Національний університет "Львівська політехніка" / Нац. ун-т "Львів. політехніка", редкол.: Ю. Я. Бобало (голова) та ін. — К.: Логос Україна, 2008. — 448 с. — C. 11.

Див. також

Література
  • Жук О. Головна будівля Львівської політехніки. 2-ге вид. — Львів, 2008. — 75 с.
  • Юлія Курдина[1]. Будівництво головного корпусу цісарсько-королівської технічної академії у Львові (1873 – 1877) // Східноєвропейський історичний вісник. — Дрогобич: Посвіт, 2018. - Вип. 6. - С. 64 - 69. (link here)
  • Жук О. К., Петрик В. М. Нові матеріали до відтворення архітектурного вистрою головного корпусу Львівської політехніки // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". – 2011. – № 716 : Архітектура. Ландшафт дахів історичного центру міста: проблеми збереження і регенерації. – С. 117–123. (link here)
  • Гнат Г. О., Черняєва В. М. Перспективи реконструкції горища головного корпусу львівської політехніки під навчальні та офісні функції // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Архітектура. — Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2018. — № 893. — С. 37–43. (link here)

Примітки
  1. кандидат історичних наук, асистент кафедри історії, музеєзнавства та культурної спадщини Національного університету «Львівська політехніка»

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.