Голодомор. Україна, ХХ століття: Технологія геноциду
«Голодомор. Україна, ХХ століття: Технологія геноциду» — український документальний 2-серійний міні-серіал режисера Віктора Дерюгіна про Голодомор в Україні 1932—1933 років. Створений Фондом «Україна 3000» спільно із Національною телекомпанією України.
Голодомор. Україна, ХХ століття: Технологія геноциду | |
|---|---|
| Жанр | документальний |
| Режисер | Віктор Дерюгін |
| Сценарист | Андрій Данильченко |
| Оператор | Дмитро Санніков |
| Кінокомпанія | Фонд «Україна 3000» спільно із Національною телекомпанією України |
| Тривалість |
1 частина (57 хвилин) 2 частина (52 хвилин) |
| Мова | українська |
| Країна |
 Україна |
| Рік | 2005—2007 |
| Дата виходу | 2005—2007 |
Інформація про фільм
Фільм «Голодомор. Україна, ХХ століття: Технологія геноциду» складається з трьох серій, дві з яких були зняті 2005 року й показані у День пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій у 2006 році по «Першому національному»[1]. Прем'єра фільму викликала значний резонанс у суспільстві, представники КПУ навіть подавали позов до прокуратури на творців фільму «за розпалювання міжнаціональної ворожнечі між братніми російським та українським народами»[2].
У 2006 році фільм брав участь у десятому фестивалі «Відкрита ніч»[3] та отримав «Спеціальний приз журі» у категорії «Неігровий професійний фільм (video)»[4].
У фільмі розповідається про страшний геноцид українського народу в ХХ столітті, надаються коментарі свідків геноциду та їхніх нащадків. Стрічка базується на чималій кількості архівних матеріалів, зокрема з Державного кінофотофоноархіву ім. Г. Пшеничного[1].
У 2007 році вийшла третя, заключна частина трилогії під назвою «Одужання. Особистий рахунок», 24 листопада 2012 року відбулася її прем'єра на національному телебаченні[2][5]. У 2008 році частина «Одужання. Особистий рахунок» зайняла перше місце у Телеконкурсі «Пам'ять нації: Голодомор (1932-33 рр.)» (3-й телефестиваль «Відкрий Україну!», 2008)[6].
Критика
На думку кінокритика Ігора Грабовича, у стрічці занадто багато риторики і мало історичної інформації, зокрема про механіку Голодомору та організаторів штучного голоду[3].
Джерела та примітки
- Лілія Бондарчук. Які уроки історії нам треба вивчити? // День. — 2006. — № 208.
- Валентина Самченко. Спротив геноциду // «Україна молода». — 2012. — 30 листопада.
- Ігор Грабович (12 липня 2006). "Відкрита ніч"-ХХL. kinokolo.ua. Кіно-Коло. Процитовано 26 листопада 2016.
- Переможці кіновідеофестивалю "Відкрита ніч. Дубль 10". www.kinokolo.ua. Кіно-Коло. 3 липня 2006. Процитовано 26 листопада 2016.
- Документальні фільми до Дня пам'яті жертв голодоморів на Першому. 1tv.com.ua. UA:Перший. 21 листопада 2012. Процитовано 26 листопада 2016.
- Переможці та призери Телеконкурсу «Наша історія». tv-fest.kiev.ua. Процитовано 26 листопада 2016.
- Лілія Бондарчук. Які уроки історії нам треба вивчити? // День. — 2006. — № 208.
- Валентина Самченко. Спротив геноциду // «Україна молода». — 2012. — 30 листопада.
- Ірина Кононенко. Віктор Дерюгін: «Голодомор – це не локальне явище однієї-двох областей, що у цю страшну трагедію було втягнено усю Україну» // «День». — 2007. — 22 листопада.