Голоколосов Олександр Олександрович
Голоколо́сов Олекса́ндр Олекса́ндрович (нар. 28 січня 1976, Одеса, СРСР) — колишній український футболіст, що виступав на позиції нападника. Вихованець ДЮСШ «Динамо» (Київ). Відомий завдяки виступам у складі одеського «Чорноморця» та іспанського клубу «Альбасете». На початку кар'єри пробував свої сили у футзалі. Після завершення активних виступів розпочав кар'єру селекціонера.
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Голоколосов Олександр Олександрович | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 28 січня 1976 (46 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Одеса, СРСР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 182 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 72 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Прізвисько | Голік, Голо | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Україна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | Нападник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби (футзал) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Клубна кар'єра
Олександр Голоколосов — вихованець футбольної школи «Динамо» (Київ), де навчався в одній групі разом з такими відомими футбольними та футзальними особистостями, як Андрій Шевченко, В'ячеслав Кернозенко, Ігор Костюк, Віталій Брунько, Максим Павленко та інші. Втім, після випуску з ДЮСШ закріпитися у динамівській системі Олександру не вдалося — відігравши у другій динамівській команді півсотні матчів, він жодного разу так і не відзначився і отримав пропозицію шукати новий клуб.
Після виступів у вінницькій «Ниві», тривалого лікування від травми та доволі успішного, але короткого, періоду в ужгородській «Верховині» Олександр вперше вирушив підкорювати закордонний чемпіонат, приставши на пропозицію словацького клубу «Кераметал», де йому вдалося набрати форму перед поверненням до рідної Одеси, що виявилося найуспішнішим етапом у кар'єрі Голоколосова. Олександр забив 15 голів у 16 матчах в формі «Чорноморця», завдяки чому його команді вдалося підвищитися у класі, однак у вищій лізі гра у Голоколосова не пішла і незабаром він опинився у складі луцької «Волині». До того ж постійно турбувала травма коліна, отримана ще й Вінниці.
Того ж року у житті футболіста сталися кардинальні зміни — він підписав контракт з іспанським клубом «Альбасете». Від початку мова йшла про піврічну оренду, однак піренейський клуб наполіг на підписанні повноцінної угоди через вдалу гру Голоколосова у матчах на передсезонних зборах, де він продемонстрував доволі непогані бомбардирські якості[1]. Однак в офіційних матчах підтримати такий же темп не вдалося і Олександр, що виходив у новому клубі переважно на заміну, закінчив сезон зі значенням «0» у графі «забиті м'ячі». Після того, як він отримав складу травму (розрив хрестоподібних зв'язок)[2], стало очевидно, що у Іспанії йому заграти не вдасться.
Восени 2002 року Голоколосов повернувся до України, де намагався працевлаштуватися у київській «Оболоні»[3], однак зрештою опинився у вже знайомому йому клубі «ЗТС Дубниця» (нова назва клубу «Кераметал», за який грав Олександр). У Словаччині футболіст зіграв 7 матчів, розписавшись одного разу у воротах суперників, та прийняв рішення про завершення кар'єри. Повісивши бутси на цвях, Голоколосов певний час працював футбольним агентом у компанії «Інтерфутбол», а з сезону 2006/07 років обіймав посаду селекціонера у маріупольському «Іллічівці». З жовтня 2007 року виконує аналогічні обов'язки у ФК «Динамо» (Київ).
Виступи за збірну
Виступав за юнацьку збірну України U-18[4].
Сім'я
- Батько — Голоколосов Олександр Миколайович (1955 р.н.). Радянський та український футболіст і тренер. Тренував одеський «Чорноморець», тираспольський «Шериф» та низку інших українських, молдовський та казахських клубів.
- Син — Голоколосов Даніель Олександрович (2002 р.н). Займався у ДЮСШ «Динамо» (Київ)[5].
Досягнення
- Срібний призер першої ліги чемпіонату України (1): 1998/99
Примітки
- Голоколосов однією ногою в Альбасете (рос.). Неофіційний сайт ФК «Чорноморець». Процитовано 29 вересня 2013.
- Голоколосов повернувся до Києва (рос.). «Ua-Football». Процитовано 29 вересня 2013.
- Голоколосов опиниться в Оболоні? (рос.). «Динамоманія». Процитовано 29 вересня 2013.
- Голи Шевченка і Зеєдорфа, загублений багаж, епопея із гімном: Україна – Нідерланди у Львові, як це було у 1994-му
- Формула успіху Динамо: діти-мажори + діти футболістів (рос.). «Лівий берег». Процитовано 14 вересня 2013.
Посилання
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Профіль гравця (рос.). «Allplayers». Процитовано 6 вересня 2013.
- Профіль гравця (рос.). «Одеський футбол». Процитовано 6 вересня 2013.
- Профіль гравця (англ.). «Transfermarkt». Процитовано 6 вересня 2013.
- Інтерв'ю
- Олег Лисенко (2000 рік). Олександр Голоколосов: Футболістів зі сходу на Піренеях не жалують. Їм мачо гарячих подавай... (рос.). Неофіційний сайт ФК «Чорноморець». Процитовано 29 вересня 2013.