Голяник Валентин Платонович

Валентин Платонович Голяник (6 серпня 1938, с. Іванівка (нині Василівка) Кобеляцького району Полтавської області, УРСР25 листопада 2020) український краєзнавець і письменник. Член Кобеляцької районної громадської організації «Літератор», член громадської організації «Кобеляцький краєзнавець».

Голяник Валентин Платонович
Валентин Голяник виступає в Перегонівській школі
Народився 6 серпня 1938(1938-08-06)
с. Іванівка (нині Василівка), Кобеляцький район, Полтавська область, УРСР
Помер 25 листопада 2020(2020-11-25) (82 роки)
с.Перегонівка, Кобеляцький район, Полтавська область, Україна
Поховання с.Перегонівка
Громадянство УРСР Україна
Національність українець
Діяльність письменник
Знання мов українська
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Життєпис

Валентин Голяник під час зустрічі з членами пошукового загону «Джерело»

Працював водієм 42 роки.

Проживає в селі Перегонівка. З 2003 року є членом Асоціації дослідників голодоморів в Україні, делегат 7—9 з'здів АДГУ. У 74 річницю національної скорботи по жертвах Голодомору 1932—1933 рр. відмічений грамотою Асоціації.

Відзнаки

  • За сумлінну працю в 1970 році нагороджений медаллю «За доблесний труд».
  • У 2003 році нагороджений ювілейною медаллю до 200-річчя Кобеляцького повіту.
  • У 2007 році за поширення історичної правди серед громадян української нації про Голодомор, нагороджений Президентом України орденом «За заслуги ІII ступеня».[1][2]
  • У 2010 році рішенням сесії Кобеляцької районної ради присвоєно звання «Почесного громадянина Кобеляцького району»[3].

Творчість

Про значущість його книг говорять рецензії, зокрема, рецензія Павла Загребельного на книжку «Трагічні сторінки моєї Вітчизни»:

«...простіше і доцільніше було б зобов'язати президентським указом всіх голів обласних і районних адміністрацій, замість тратити державні гроші на службові мерседеси і лексуси, профінансувати видання бодай отаких скромних мартирологів, як оце уклав Валентин Голяник. Не письменник, не журналіст, не кар'єрний історик із столичного інституту національної пам'яті..., а простий шофер з села Перегонівки Кобеляцького району сів на велосипед, об'їздив усі села свого району, за площею більшого, ніж велике герцогство Люксембургське, знайшов там ще живих свідків Голоду 33-го, написав їхні розповіді, уклав списки померлих і за сприяння нашого славетного народного лікаря Миколи Касьяна видав книжечку з іменами тих, хто вже ніколи не заговорить, не обізветься до нас, не назове світові своїх батьківських прізвищ».
Павло Загребельний, березень 2008 р.

Доробок

Автор книг

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.