Асоціація дослідників голодоморів в Україні
Асоціація дослідників голодоморів в Україні — всеукраїнська громадська науково-дослідницька культурно-просвітницька організація. Заснована українським письменником Володимиром Маняком та його дружиною — журналісткою Лідією Коваленко-Маняк.
Дата заснування | 1992 |
---|---|
Тип | всеукраїнська громадська науково-дослідницька культурно-просвітницька організація |
Голова | Ушинський Олександр Євгенович |
Адреса | м. Київ, вул. Івана Кудрі буд. 20-б |
Історія
Заснована 27 червня 1992 на Установчому з'їзді у Києві як «Асоціація дослідників голодомору-геноциду в 1932—1933 роках в Україні». Від заснування Раду асоціації очолила Лідія Коваленко-Маняк. За її участі було створено 37 осередків в областях України, які об'єднали понад 700 осіб. Після її передчасної смерті у 1993 році II з'їзд у 1994 головою організації обрав відомого правозахисника Левка Лук'яненка (від 1996 до 1998 — почесний голова). З 1996 до травня 1998 Раду очолював доктор історичних наук Василь Марочко, після IV з'їзду (1998) — знову Левко Лук'яненко (переобрано і на V з'їзді, 2000).
Керівні органи
Керівний орган асоціації — з'їзд, у період між з'їздами — Рада. Голова обирається з'їздом.
Мета і завдання
Мета і завдання асоціації — дослідження та збереження в історичної пам'яті народу однієї з найтрагічніших сторінок історії — голодомору 1932—1933 в Україні, а також голоду 1921—1923 та голоду 1946—1947 в Україні, поширення серед широкого читацького загалу інформації про голодомори та їх наслідки.
Члени
Асоціація об'єднує науковців, письменників, журналістів, представників інших професій, громадян, які вивчають історію голодоморів в Україні, сприяють вшануванню пам'яті їхніх жертв.
Діяльність
У багатьох містах і селах України активістами організації впорядковано цвинтарі, встановлено хрести, пам'ятні знаки на могилах жертв голодоморів. 10 вересня 1993 на Михайлівській площі Києва відкрито й освячено пам'ятний знак жертвам голодомору 1932—1933. Підготовлено та видано низку збірників архівних документів і матеріалів, свідчень людей, які пережили страхіття радянських голодоморів, проведено наукові конференції та інші заходи.
Література
- 33-й: Голод: Народна книга-меморіал. К., 1991;
- «Ми затялися: полинів не буде…». Розповідає голова Асоціації дослідників голоду-геноциду 1932—33 рр. в Україні Л. Коваленко-Маняк. «Сучасність», 1993, № 1;
- Марочко В. «Бодай те лихо не верталось…». «Сучасність», 1993, № 2;
- Вітровчак Н. Асоціація дослідників голодомору-геноциду в 1932—1933 роках в Україні. «Золоті ворота», 1993, № 4;
- Веселова О. М. та ін. Голодомори в Україні. 1921—1923, 1932—1933, 1946—1947. Злочини проти народу. К.—Нью-Йорк, 2000;
- Голод 1932—1933 років в Україні: причини та наслідки. К., 2003.
Джерела
- О. М. Веселова. Асоціація дослідників голодоморів в Україні / Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2003. — 688 с.: іл.