Голіцин Михайло Михайлович

Голіцин Михайло Михайлович (11(01) листопада 1675 — 21(10) грудня 1730) — російський генерал-фельдмаршал (1725), князь. Брат Дмитра Голіцина.

Голіцин Михайло Михайлович
Народився 12 листопада 1675(1675-11-12)
Москва, Московське царство
Помер 21 грудня 1730(1730-12-21) (55 років)
Москва, Російська імперія
Країна  Російська імперія
Діяльність офіцер, політик
Alma mater Академія морської гвардіїd
Учасник Азовські походи 1695—1696, Велика Північна війна і Прутський похід
Титул Князь
Військове звання Фельдмаршал і list of Russian field marshalsd
Конфесія православ'я
Рід Голіцини
Батько Голіцин Михайло Андрійовичd[1]
Мати Praskovya Kaftyrevad[1]
Брати, сестри Голіцин Михайло Михайлович і Голіцин Дмитро Михайлович
У шлюбі з Yevdokiya Buturlinad
Діти Голіцин Олександр Михайлович, Голіцин Дмитро Михайлович, Румянцева Катерина Михайлівна, Андрій Михайлович Голіцинd, Микола Михайлович Голіцинd, Марія Михайлівна Голіцинаd[1] і Анна Михайлівна Голіцинаd[1]
Нагороди

Життєпис

У 1687 розпочав кар'єру в Семенівському полку, у 1694 отримав звання прапорщика.

Брав участь у Азовсько-Дніпровських походах 1695—1696 та Північній війні 1700—1721. У 1702 керував штурмом фортеці Нотебург (нині місто Шліссельбург, Ленінградська область, РФ).

Під час Полтавської битви 1709 командував гвардією. Під Переволочною (колишнє село на лівому березі Дніпра біля впадіння в нього річки Ворскла, нині залите водами Кам'янського водосховища) наказав скарати українських козаків, які потрапили в полон після капітуляції частини шведської армії.

Учасник Прутського походу 1711, морських битв у Балтійському морі в 1714 біля півострова Гангут (нині Ханко, Фінляндія) і 1720 біля острова Гренгам (нині Фінляндія).

У 1723—1728 командував російськими військами, розташованими в Україні.

У 1728—1730 — президент Військової колегії та член Верховної таємної ради. Брав участь у складанні «кондицій».

Після воцаріння Анни Іванівни потрапив у немилість, був звільнений зі служби.

Помер 21(10) грудня 1730 у Москві.

Література

  • Молчанов Н. Н. Дипломатия Петра Первого. М., 1990.

Джерела

  1. Pas L. v. Genealogics — 2003. — ed. size: 683713
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.