Голіцин Юрій Миколайович

Юрій Миколайович Голіцин (нар. 29 листопада (11 грудня) 1823(18231211), Петербург2 (14) вересня 1872, Петербург) — князь, російський хоровий диригент, композитор, створив перший російський народний хор.

Голіцин Юрій Миколайович
Народився 29 листопада (11 грудня) 1823(1823-12-11)
Петербург, Російська імперія
Помер 2 (14) вересня 1872(1872-09-14) (48 років)
Петербург, Російська імперія
Поховання Лазарівське кладовище (Санкт-Петербург)
Громадянство Російська імперія
Діяльність диригент, композитор
Відомий завдяки створив перший російський народний хор
Alma mater Пажеський корпус
Титул князь
Рід Голіцини
Батько Голіцин Микола Борисович[1]
Мати Yelena Saltykovad
Родичі батько: Голіцин Микола Борисович (17941866)
Діти Q60836548?

Біографія

Син Миколи Борисовича Голіцина. Виховувався в Пажеському корпусі. Після закінчення Пажеського корпусу служив у Харкові чиновником для особливих доручень. Коли вийшов у відставку, зайнявся музикою. Брав уроки у Г. Я. Ломакіна, пізніше у німецького музиканта А. Рейхеля в Дрездені і М. Гауптмана в Лейпцигу. У 1842 році організував з кріпаків хор, який існував до 1857 року. Капела виступала у багатьох містах Росії. Голіцин був знайомий з Олександром Герценом, який залишив свої спогади про Юрія Миколайовича Голіцина в частині 7 свого літературного твору "Минуле і думи".[2] Князь Голіцин листувався з Герценом. Наслідком листування стала висилка Юрія Голіцина в 1859 році в Козлов під нагляд поліції. У 1860 році таємно виїхав з Росії. Вів концертну діяльність у Лондоні, пропагуючи російську музику. Виступи хору та оркестру під керуванням Голіцина з великим успіхом пройшли в Англії, Ірландії, Шотландії. Повернувшись на батьківщину в 1862 році, оселився в Ярославлі, де знову створив хор, з 1865 року відновив з ним гастролі. У 1868 році концертував з успіхом в Америці, виконуючи зі своїм хором російські народні пісні. Виступав як музичний критик в періодичній пресі. Помер Юрій Миколайович у Петербурзі і був похований в Олександро-Невській лаврі.

Композитор

В 1861 році з нагоди скасування кріпосного права в Росії Голіцин написав оркестрові фантазії "Звільнення". Автор фортепіанних п'єс ("Вальс Герцена" в 4 руки, 1860), романсів, вокальних дуетів, тріо, духовної музики.

Мемуарист

Написав спогади "Минуле і сучасне. Із записок Ю. М. Голіцина".

Пам'ять

У 1987 році режисер Борис Бунєєв зняв фільм "Сильніше за всіх інших велінь" ("Сюїта на російські теми") за повістю Ю. Нагібіна "Юрка-музикант".[3]

Примітки

  1. Г. Риман Голицын // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. ЭнгельМосква: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 1. — С. 372–373.
  2. А. И. Герцен. Былое и думы. Части 6 - 8. - М., издательство "Правда", 1983, с. 295 - 306.
  3. Сильнее всех иных велений.

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.