Гоноболін Олександр Чарльзович

Батько композитора — Чарльз Олексійович — російський ремісник з Ленінградської області, переселився до Абхазії в 1950-х роках, де захопився архітектурою. В Абхазії він знайшов нову батьківщину і брав участь в її долі, неодноразово відновлюючи набережні, парки, санаторії.

Сім'я Гоноболіних брала активну участь у мистецькому житті м. Сухумі. Частою гостею у них була Варвара Дмитрівна Бубнова — російська художниця, педагог, мистецтвознавець. Можливо, тому Ольга, молодша сестра Олександра Гоноболіна, стала художницею. А майбутнє Олександра визначили батьки, відчувши його музичні здібності.

У Олександра Гоноболіна є двоє синів: старший — економіст в банку, молодший Данило теж музикант.[2][3][4]

Навчання грі на скрипці Олександр Гоноболін почав з шести років в дитячій музичній школі № 1 Сухумі у Ганни Дмитрівни Бубнової-Оно. Після закінчення, в 1967 році, Олександр продовжив навчання в Київській середній спеціальній школі ім. М. В. Лисенка у доцента П. М. Макаренко.

У 1972 році вступив до Київської державної консерваторії ім. П. І. Чайковського (з 2005 року — Національна музична академія України імені П. І. Чайковського).

З 1974 по 1978 рік займався в класі професора О. М. Пархоменко[5][6].

З 1977 року починається артистична діяльність Олександра Гоноболіна.

У 1977 році Олександр став лауреатом 1-ї премії українського конкурсу скрипалів у м. Києві.

У 1989 році присвоєне почесне звання «Заслужений артист України».[7]

У 2018 році присвоєне почесне звання «Народний артист України»[8]

Працював: концертмейстером Державного симфонічного оркестру Абхазії; солістом Сухумської, Херсонської, Миколаївської філармоній; диригентом Миколаївського камерного оркестру «Капріччіо»; викладачем Сухумського музичного училища.

Він виступає в Україні, Росії, Франції, Болгарії, Угорщині, Німеччині, Голландії, Іспанії[9], Ізраїлі, Грузії, Абхазії, виконуючи музику відомих композиторів, а також свої твори.

Автор понад 200 творів. Серед них — твори для симфонічних та камерних оркестрів, ансамблів, струнно-смичкових інструментів, фортепіано, а також вокальні твори.

П'єси для скрипки і фортепіано Largo, La Danse, Tango Музичної федерацією Франції рекомендовані для іспитів в музичних закладах країни.

Написав музику до спектаклів, поставлених у театрах Риги, Залаегерсег (Угорщина)[10], Києва[11], Херсона[12], Миколаєва.

В даний час О. Гоноболін очолює Камерний оркестр «ARS-NOVA» Миколаївської обласної філармонії[13][14]. В репертуарі колективу найкращі зразки світової класики, твори українських композиторів, а також власні композиції О.Гоноболіна.

• Адажіо і Алегро (1984)
• Музичний жарт на тему C. Фостера «О, Сюзанна!» (Соло скрипки) (1988)
• Симфонія «Романтична» для камерного оркестру (1989)
• Капріччіо (соло Флейти) 1989
• Верхи на необ'їжджений секунді (1989)
• Серенада (2006)
• Зимовий вальс (2009)
• Крива полька (соло Флейти) (2009)
• Танго кішок (2010)
• Різдвяний жарт (2010)
• Соль-ре-соль (Музичний жарт на тему Моцарта) (2010)
• Попурі на аргентинські танго (2011)
• Жартівлива фантазія (2011) + Ансамбль народних інструментів

• Музиканти сміються (5 мініатюр) (1984) (скрипка і контрабас)
• Концертна імпровізація (1984) (скрипка і контрабас)
• Грузинський танець (1984) (скрипковий дует)
• Фантазія на теми пісень Великої вітчизняної війни (1985) (струнний квартет)
• Грузинський танець Скрипкові ансамблі випуск 5. 1988 (версія для ансамблю скрипалів)
• Безтурботна компанія (1989) (фортепіанне тріо)
• Споглядання (1991) (фортепіанне тріо)
• Самотність для двох (1994) (скрипковий дует)
• Танго кішок (оригінал для скрипки і фортепіано) (1999; фортепіанний дует)
• Фантазія на тему «Вечірній дзвін» (1999) (скрипка, баян, контрабас)
• Муз. ілюстрації до казки Теремок (2011) (струнний квартет)

• Пустотливі синкопи (соло флейти) (1986)
• Нюанс любові (соло флейти і контрабаса) (1988)
• Безтурботна компанія (1989) (соло скрипки і віолончелі)

• Концерт-фантазія (1984)
• Прелюдія, колискова і регтайм (1984)
• Танець (1984)
• Посвята Ф. Крейслеру (1985)
• Пора, Маестро! (1986) «Музична Україна» Скрипкові ансамблі випуск 7. (1989)
• Томління (1995)
• Ларго (1998)
• Вальс «Souvenir de l'Aubiniere» (1999)
• Самотній місяць (1999)
• Босса нова (1999)
• Роздум (1999)
• Танго (1999)
• Гумореска (1999)
• Колискова синові (2000)
• Тарантела (2000)
• Концерт «Зима» з циклу «Пори року» (2003)
• Бажання (2004)
• АлГоРитми (2004)
• Танго вогню (2011)
• Споглядання (2011)
• Танго в поцілунку (2011)
• Місячна рапсодія (фантазія на теми старовинних танго)

• Прелюдія, колискова і регтайм (1984)
• Танець (1984) Видано у Франції LC Editions (1999)
• Посвята Ф. Крейслеру (1985)
• Томління (1995)
• Ларго (1998) Видано у Франції LC Editions (1999)
• Вальс «Souvenir de l'Aubiniere» (1999) Видано у Франції LC Editions (2001)
• Самотній місяць (1999)
• Босса нова (1999)
• Клоун з броньовичком (1999)
• Роздум (1999)
• Танго (1999) Видано у Франції LC Edition (2001)
• Танго кішок (1999)
• З нового вікна (1999)
• Гумореска (1999)
• Колискова синові (2000)
• Тарантела (2000) Видано у Франції LC Edition (2001)
• АлГоРитми (2004)
• Танго вогню (2011)
• Споглядання (2011)
• Танго в поцілунку (2011)

• Осінь в Нормандії (1996)
• Ескіз до портрета Художника (1998)

• 12 маленьких дуетів (2001)
• 6 маленьких дуетів (2001)
• Мелодія (2009)
• Дрібничка (2009)
• Гарний настрій (2009)
• Старанний учень (2010) (2 скрипки — учень і педагог)
• Танго злого собаки (2011)

• Фуга
• 2 скороминущості
• Блюз
• Танго кішок (для 4-х рук)