Гончаренко Богдан Анатолійович
Богда́н Анато́лійович Гончаре́нко (нар. 7 жовтня 1991 — 13 квітня 2015) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни[1].
Гончаренко Богдан Анатолійович | |
---|---|
Молодший сержант | |
| |
Загальна інформація | |
Народження |
7 жовтня 1991 Мелітополь |
Смерть |
13 квітня 2015 (23 роки) Авдіївка |
Військова служба | |
Роки служби | 2014-2015 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Повітряні сили |
Формування | 25 БрТрА |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Життєвий шлях
2010 року закінчив мелітопольське училище № 24. В часі війни мобілізований 11 серпня 2014 року, по тому кілька разів писав рапорти про переведення на фронт. Відряджений до зони бойових дій 29 березня 2015-го у складі зенітного розрахунку зведеного загону Повітряних сил ЗСУ. Далекомірник роти охорони 25-ї гвардійської бригади транспортної авіації.
13 квітня 2015-го під час одного з обстрілів терористами українських позицій (опорний пункт «Зеніт») поблизу Авдіївки уламок снаряду 120-мм міни влучив у ящики з набоями в бліндажі. Від вибуху загинули Богдан Гончаренко та Олексій Вовченко, Дмитро Гура, Василь Путаненко, Олександр Тищенко.
Упізнаний за експертизою ДНК. 22 червня 2015 року похований в Мелітополі.
Без Богдана лишилися батьки, маленький син, брат та сестра Олена.
Нагороди та вшанування
- Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2].
- 1 вересня 2015 року на будинку Мелітопольського будівельного центру відкрито меморіальну дошку Богданові Гончаренку.
- 9 листопада 2016 року нагороджений орденом «За заслуги перед Запорізьким краєм» ІІІ ступеня (посмертно)[3].
Примітки
- Гончаренко Богдан Анатолійович | Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека. old.zounb.zp.ua. Процитовано 4 червня 2021.
- Указ Президента України від 22 вересня року № 553/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Нагороджені особи ІІІ ступенем | Запорiзька обласна рада. zor.gov.ua. Процитовано 4 червня 2021.