Мелітополь
Меліто́поль (від грец. Μελιτοπόλη — «медове місто») — місто в Україні, адміністративний центр Мелітопольського району Запорізької області, розташований на річці Молочній, біля Молочного лиману, що прилягає до Азовського моря. Населення — майже 150 тис. мешканців.
Мелітополь | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() | |||||||||
Основні дані | |||||||||
Країна | ![]() | ||||||||
Область | Запорізька область | ||||||||
Район | Мелітопольська міська рада | ||||||||
Код КАТОТТГ: | UA23080070010092407 | ||||||||
Засноване | 1784 (238 років) | ||||||||
Населення | ▼ 149 926 (01.01.2021)[1] | ||||||||
Площа | 49.66 км² | ||||||||
Густота населення | 3083 осіб/км² | ||||||||
Поштові індекси | 72300—324 | ||||||||
Телефонний код | +380-619(2) | ||||||||
Координати | 46°50′25″ пн. ш. 35°21′32″ сх. д. | ||||||||
Висота над рівнем моря | 38 м | ||||||||
Водойма | р. Молочна | ||||||||
Міста-побратими | Брів-ла-Гайард (Франція), Слівен (Болгарія), Горі (Грузія), Пуховицьий район (Білорусь), Кедайняйський районний муніципалітет (Литва), Борисовський район (Білорусь) | ||||||||
День міста | остання субота вересня | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Мелітополь | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- фізична | 106 км | ||||||||
- залізницею | 112 км | ||||||||
- автошляхами | 126 км | ||||||||
До Києва | |||||||||
- залізницею | 770 км | ||||||||
- автошляхами | 641 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Адреса | 72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Михайла Грушевського, 5 | ||||||||
Вебсторінка | Мелітопольська міська рада | ||||||||
Міський голова | Федоров Іван Сергійович | ||||||||
|
До 1816 року називалося Киз-Яр , до 1842 року — Новоолександрівка, пізніше також вживалися українські назви Мелітопіль[2][3], Мелитопіль[4].
У місті розташована залізнична станція Мелітополь — транзитний пункт дорогою до Криму. Поблизу міста розташована природна пам'ятка «Кам'яна Могила».





Географія
Місто Мелітополь — великий та багатогалузевий промисловий центр, розташований на правому березі річки Молочної. Загальна площа зелених насаджень 2,2 тис. га.
Близько 70 % території міста розташоване на вододілі з середніми висотами 34—40 м, решта — на крутому схилі долини річки Молочна. У 1920-30 роках обговорювалася та досліджувалася можливість створення у Мелітополі морського порту[5]. Територія міста та району розташована в основному в межах Причорноморської низовини. Її поверхня — плоска низовинна рівнина, знижуються з півночі на південь, де вона крутим (висотою до 20 м) приступом обривається на березі Азовського моря. На північному сході в межі краю заходять відроги Приазовської височини з позначками абсолютних висот від 150 до 250 і більше метрів над рівнем моря.[6]. На території міста є дві чималі балки — Кизиярська та Піщанська[7].
За 10 км на північ від Мелітополя розташований державний історико-археологічний музей-заповідник «Кам'яна Могила». На території району Юрівка був розташований Мелітопольський курган.
У 2021 році в дуже короткі строки був розроблений проєкт благоустрою щодо встановлення нових меж міста Мелітополь. Цим документом передбачено, що площа міста збільшиться майже на 1 793 га і складе 6 039 гектарів. Останній раз межі Мелітополя затверджувалися у 1965 році. На той час площа міста Мелітополь становила 4 966 гектарів. Без будь-яких поважних причин у 1990-х роках площа міста Мелітополь була змінена та зменшена на 729 гектарів і ці розбіжності тривалий час були причиною певних проблем при вирішенні земельних питань. Розширення меж міста планується за рахунок земель суміжних територіальних громад Мелітопольського району: це Семенівська громада — 742 гектари, Новинська громада — 315 гектарів, Констянтинівська громада — 8 гектарів і збільшення на 729 гектарів за рахунок усунення розбіжностей між затвердженими межами міста у 1965 році та даними Державної статистичної звітності[8].
Клімат
Основною рисою кліматичних умов міста є спекотне літо, помірно холодна зима і недостатнє зволоження. Середньомісячна температура повітря липня — +29 °C. Тривалість літнього періоду, коли середньодобова температура перевищує 15 °C, становить 126—138 днів. Середньомісячна тем
пература січня — −4 °C. Абсолютний мінімум сягає −30 °C. Середньорічна сума опадів становить 400 мм і коливається від 350 до 450 мм.
Ґрунтовий покрив на території вододільної частини міста представлений супіщаними і піщано-середньосуглинистими ґрунтами чорноземного типу, які формуються на давній терасі, на давньоалювіяльних відкладах.
Історія
На околицях міста височить чимало курганів. У так званому Мелітопольському кургані виявлено 2 скіфські поховання (IV ст. до н. е.). У них, окрім речей побуту (11 амфор), знайдено понад 3,5 тис. прикрас із золота, у тому числі золоту оббивку сагайдака із зображенням сцен із грецької міфології. У Кизиярській балці виявлено сармато-аланське поховання (IV ст. до н. е.), де знайдено залізні вудила, бронзове дзеркало та інкрустовану коштовним камінням золоту діадему.
Про місцевість, де розташоване сучасне місто, є відомості в «Книге Большому Чертежу» (1627 рік). У ній згадується, що тут від Муравського шляху, який проходив уздовж правого берега річки Молочної, біля броду відгалужувався Ізюмський шлях. Під час російсько-турецької війни 1735—1739 рр. поблизу цієї переправи (Овечий брід) загін запорізьких козаків курінного отамана Микити Мойсеєва розбив Калмицький улус.
Місто було засноване у 1784 році. Перші згадки про місто припадають на 1769 рік, коли тут споруджено редут, у якому служили запорозькі козаки. Від 1842 р. належить до ряду міст і названий Мелітополем (із давньогрецької (ἡ) Μελιτόπολις, себто «Медове місто», з τὸ μέλιτος (то ме́літос) — «мед», і ἡ πόλις (ге по́ліс) — «місто»). Попередні назви міста: Кизил-Яр (із тюркської قیزل يار — кир. Къизил Яр — «червоний берег») до 1816 року, Новоолександрівка (Новоолександрівська слобода) до 1842 року.
У середині 1780-х років поблизу Овечого броду почали селитися сім'ї козаків, що перебували в караулі, вільнонаймані, які обслуговували військовий поштовий пост, відставні солдати і переселенці, що прямували до Криму в пошуках кращої долі.
1816 року тут уже проживало близько 200 чоловік. Далі населення зростало переважно за рахунок нових переселенців. Так, у 1838 року лише державних селян, переселених із різних губерній України і Росії, було 2130 чоловік.
Від 7 січня 1842 року село Новоолександрівка належить до ряду міст і названа Мелітополем — за найменуванням повіту, центром якого він став.
Впродовж 1842—1923 років місто було центром Мелітопольського повіту Таврійської губернії.
Напередодні реформи 1861 року Мелітополь був типовим провінційним містечком. Населення його становило 5,3 тис. чоловік, у тому числі 43 чоловіка належало до дворянського стану, 25 — до духовного, 1346 — купецького; 1008 було міщан, 2474 — державних селян і понад 200 — військовослужбовців. Три п'ятих жителів міста займалися сільським господарством. У місті не було брукованих вулиць. Базарний майдан потопав у багнюці. Тут діяли 67 крамниць, багато товарних складів, 9 винних льохів, горілчані лавки, кав'ярні, харчевні тощо.
Впродовж 1870—1880 років у Мелітополі почало розгортатися виробництво сільськогосподарських машин, розвивалася борошномельна та харчова промисловість. На початку 1880-х років брати Классени відкрили невеличкий завод, який випускав жниварки, віялки, букери. Заснований тоді ж завод Голубчина виробляв обладнання для млинів, лагодив парові двигуни тощо. Став до ладу паровий млин братів Классенів та Нейфельда. Наприкінці XIX ст. у місті налічувалося близько 30 невеличких промислових підприємств. Проте Мелітополь розвивався переважно як торгове місто. Цьому сприяло прокладення у 1870-х роках Лозово-Севастопольської залізниці. Найбільшого значення набула торгівля хлібом, шкірою, вовною та іншими продуктами сільського господарства. У Мелітополі укладалися також торговельні угоди про експорт великих партій пшениці; діяли міський громадський банк, товариство взаємного кредиту, відділення Азово-Донського комерційного банку, торговельне кредитно-ощадне товариство, державна скарбниця, багато складів оптової торгівлі.
Наприкінці XIX століття в Мелітополі налічувалося понад 16 тис. жителів, у тому числі 410 дворян, 42 особи духовного стану, 368 купців, 8037 міщан, 2763 військовослужбовців і 4136 селян. До міщан належали й робітники.
Під час Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 3473 жителі міста[9].
6 жовтня 1941 року внаслідок швидкого німецького наступу радянські війська покинули Мелітополь. Радянська влада повернула контроль над містом 23 жовтня 1943 року.
Населення
Станом на 1 січня 2021 року року населення Мелітополя становить 149926 осіб — місто є одним із 50 найбільших в Україні. Під час останнього перепису, який пройшов у 2001 році, населення Мелітополя становило 160352 особи[10], а під час перепису в 1989 році — 173385.[11]
Місто переживало бурхливе зростання населення наприкінці XIX століття, про що свідчать архівні дані[12]:
Рік | Населення | Рік | Населення | Рік | Населення | Рік | Населення |
---|---|---|---|---|---|---|---|
1815 | 1 160 | 1872 | 6 524 | 1902 | 16 993 | 2015 | 156 000 |
1816 | 1 493 | 1885 | 12 774 | 1904 | 17 726 | 2017 | 154 992[13] |
1838 | 2 130 | 1884 | 12 516 | 1905 | 16 685 | 2018 | 153 992[13] |
1845 | 2 385 | 1886 | 13 672 | 1906 | 15 582 | 2019 | 153 112[13] |
1851 | 3 098 | 1887 | 13 832 | 1907 | 16 040 | 2021 | 149 926 |
1852 | 3 125 | 1887 | 13 832 | 1908 | 17 175 | ||
1853 | 3 411 | 1888 | 14 326 | 1909 | 17 601 | ||
1856 | 3 687 | 1889 | 14 604 | 1910 | 18 519 | ||
1859 | 4 594 | 1890 | 14 661 | 1911 | 21 587 | ||
1861 | 5 282 | 1893 | 15 539 | 1912 | 22 022 | ||
1862 | 5 555 | 1894 | 15 817 | 1959 | 94 670 | ||
1863 | 5 865 | 1895 | 19 533 | 1970 | 136 860[14] | ||
1865 | 5 892 | 1896 | 19 731 | 1979 | 160 664[15] | ||
1867 | 5 864 | 1897 | 15 489 | 1989 | 173 385 | ||
1869 | 6 153 | 1899 | 16 168 | 2001 | 160 352 | ||
1871 | 6 340 | 1900 | 16 624 | 2010 | 157 600 |
Етнічний склад
У Мелітополі проживають представники близько ста національностей, найчисленнішими національними меншинами є росіяни, болгари, вірмени, караїми, кримські татари, німці та греки.
Національність | 1897[16] | 1970 | 1979 | 2001 |
---|---|---|---|---|
Українці | 8,8 | 45,8 | 44,8 | 55,1 |
Росіяни | 42,8 | 46,5 | 48,3 | 38,9 |
Болгари | 0,6 | 2,3 | 2,3 | 1,8 |
Євреї | 40,1 | 1,6 | 1,1 | |
Білоруси | 0,2 | 1,1 | 1,0 | 0,8 |
Татари | 0,9 | 0,8 | 1,0 | |
Вірмени | 1,3 | 0,1 | 0,3 | |
Греки | 0,4 | 0,3 | 0,2 | |
Поляки | 0,7 | 0,2 | 0,2 | |
Німці | 1,2 | 0,2 | 0,2 | |
Цигани | 0,2 | 0,1 | 0,1 | |
Молдовани | 0,1 | 0,1 | 0,1 | |
Чехи | 0,1 | 0,1 | 0,1 | |
Албанці | 0,1 | 0,1 |
Мовний склад
українська мова | російська | білоруська |
---|---|---|
20,42 % | 78,14 % | 0,23 % |
березня 2008 року Мелітополь є представником України у міжнародній програмі «Інтеркультурні міста», яка об'єднує 21 місто з усієї Європи[18]. Ця програма, що перебуває під керівництвом Ради Європи, має на меті налагодження та підтримання діалогів між нацменшинами і владою, встановлення доброзичливих зносин між самими меншинами.
Релігія
Список не повний.
Християнська унія
- Парафія Різдва Пресвятої Богородиці (вулиця Осипенка, 83)
- Парафія Успіння Святої Анни (вулиця Інтеркультурна, 297)
- Католицький Храм Успіння Пресвятої Діви Марії та Святого Архангела Михаїла (проспект 50-річчя Перемоги, 31/1)
Протестантизм
- Церква євангельських християн «Благодать» (вулиця Героїв України, 3)
- Вільна церква євангельських християн «Джерело Життя» (вулиця Ломоносова, 175)
- Церква Адвентистів Сьомого Дня (вулиця Гетьманська, 87)
- Мелітопольська християнська церква (раніше — «Новає Пакалєніє») (вулиця Інтеркультурна, 1)
УПЦ (МП)
- Собор Олександра Невського (вулиця Олександра Невського, 5)
- Храм Великомученика Георгія. Нижній ярус є храмом Мучениць Віри, Надії, Любови та матері їх Софії (проспект 50-річчя Перемоги, 36)
- Свято-Троїцький храм (вулиця Ломоносова, 176)
- Храм святих Кирила і Мефодія (вулиця Олександра Невського, 24)
- Храм Андрія Первозваного (вулиця Михайла Оратовського, 273/1)
- Храм святої Великомучениці Катерини (проспект Богдана Хмельницького, 83/2)
- Храм Праведного Іоанна Кронштадського (вулиця Академіка Корольова, 133В)
- Храм Мучениці Тетяни (вулиця Університетська, 47)
- Храм Преподобного Серафима Саровського (вулиця Петра Дорошенка, 53/1)
- Храм Успіння Пресвятої Богородиці (вулиця Володимира Тимошенка, 2/1)
- Храм Великомученика Пантелеймона (вулиця Кізіярська, 55/2)
- Храм Святителя Миколая (вулиця Брів-ла-Гайярд, 19)
- Храм Ікони Божої Матері «Пом'якшення злих сердець» (вулиця Олександра Невського, 81)
- Каплиця Святителя Луки Кримського (проспект Богдана Хмельницького, 46/1)
- Храм Свято-Савинського чоловічого монастиря (вулиця Монастирська, 45)
ПЦУ
- Храм святих апостолів Петра і Павла.
- Храм святого апостола Андрія Первозваного.Колишня синагогаФестиваль "Віра. Надія. Любов"
- Храм святих рівноапостольних Кирила і Мефодія;
Іслам
- Незалежна мусульманська релігійна громада «Аль-Іман» (вулиця Інтеркультурна, 4/1)
- Мусульманська релігійна громада «Ар-Раян» (вулиця Івана Франка, 1/24)
- Духовне управління мусульман Криму. Мусульманська релігійна громада «Іттіфак»
- Мелітопольська мусульманська релігійна громада «ІРАДЕ»
Юдаїзм
- Мелітопольська юдейська ортодоксальна релігійна громада (вулиця Інтеркультурна, 45/1)
Економіка
Промисловість
Економічний потенціал Мелітополя представлений машинобудуванням, харчовою та легкою промисловостями. Так, у місті діє близько 75 підприємств машинобудування, найбільшими є:
- Мелітопольський завод холодильного машинобудування «Рефма»
- «Мелітопольський завод тракторних гідроагрегатів» (Гідросила МЗТГ)
- Мелітопольський моторний завод «АвтоЗАЗ-Мотор» («МеМЗ»)
- «Мелітопольський компресор» («МелКом»)
У приміській зоні розташоване потужне підприємство металообробки "Мелітопольський завод «Автоколірлит».
У галузі харчової промисловості працюють «Мелітопольський м'ясокомбінат», хлібозавод, кондитерська фабрика «Фантазія». У місті розташовані два виробництва компанії «Олком» — «Мелітопольський олійноекстракційний завод» та "Мелітопольський молокозавод «Олком».
Після кризи 1990-х років деякі підприємства зазнали банкрутства («Мелітопольський верстатобудівний завод імені 23 жовтня», виробниче об'єднання «Старт»[19]) або перебувають у невизначеному стані (лікеро-горілчаний та консервний заводи). В аналогічній ситуації побував Мелітопольський пивоварний завод, але завдяки інвесторам він залишився в роботі.
Транспорт
У Мелітополі перетинаються дві євромагістралі: E58 Одеса — Новоазовськ (у межах України М14) та E105 Харків — Сімферополь (у межах України М18). Саме через це у місті є проблема високої напруженості руху на відрізках, де проходять транзитні автошляхи. Тому у планах міської влади збудувати об'їзну дорогу, яка б з'єднала автошляхи М14E58 та М18E105 поза містом і суттєво знизила автомобільний трафік у його межах[20].
Автобусний транспорт
Нині міським транспортом в Мелітополі є виключно маршрутні таксі, що курсують на 34 маршрутах та сполучають основні райони міста. Час роботи маршрутних таксі — приблизно з 05:00 до 00:30. За радянських часів містом курсували автобуси Ікарус, ЛіАЗ, ЛАЗ, ПАЗ на 25 маршрутах.
Наприкінці 1980-х років було розпочато будівництво міської тролейбусної мережі та депо, але після розпаду СРСР будівництво так і не було завершене.
У місті діють дві автобусні станції: приміська, яка сполучає місто із населеними пунктами Мелітопольського і сусідніх районів та міжміська, з якої курсують автобуси у напрямку Запоріжжя, Енергодара, Бердянська, Маріуполя, Миколаєва, Одеси, Херсона тощо.
- Автостанція № 1
- Автостанція № 2
Залізничний транспорт
Мелітополь — важлива станція Придніпровської залізниці на шляху до Криму.
До 26 грудня 2014 року через залізничну станцію Мелітополь прямувал близько 80 % усіх поїздів кримського напрямку, тому місто має неофіційне прізвисько «ворота до Криму». В середньому за добу через станцію проходило 55 пасажирських поїздів.
Залізницею місто сполучається практично з усіма регіонами України. Через станцію Мелітополь прямують поїзди у напрямку Запоріжжя, Дніпра, Харкова, Києва, Львова, Тернополя, Хмельницького, Вінниці, Рівного, Луцька, Ковеля та інших міст. Влітку, під час курортного сезону, призначаються поїзди до станцій Генічеськ, Івано-Франківськ.
- Вокзал станції Мелітополь
- Панорама станції
- Поїзд на станції Мелітополь
- Палац залізничників
Приміські поїзди сполучають місто із Запоріжжям, Дніпром, Генічеськом, Нововеселою, Токмаком, Верхнім Токмаком.
Повітряний транспорт
На північ від Мелітополя розташований Мелітопольський військовий аеропорт, який нині використовується виключно для перевезення вантажів. Парк літаків складається з вантажних Іл-76.
У 2011 році 25-тою військово-транспортною авіаційною бригадою[21], яка дислокується у «військовому містечку», у рамках операції «Північний сокіл» було здійснене перевезення 600 тон пального до арктичної станції «Норд» на острів Ґренландія[22].

Соціальна інфраструктура
Комунальне господарство
У Мелітополі працює 17 комунальних підприємств, які працюють у сфері послуг та житлово-комунальному комплексі. Серед усіх підприємств є й такі, що перебувають на межі закриття чи їх доля ще не вирішена.
У житлово-комунальному господарстві міста Мелітополь нараховується 890 житлових будинків загальною площею 1699,3 тис. м². У комунальній власності перебуває 335,9 км вулично-дорожніх мереж, у тому числі 162,4 км — із твердим покриттям; 27 мостів, у тому числі 17 пішохідних; 8,3 га квітників та газонів загального користування; 295,1 км мереж зовнішнього освітлення.[6]
Послуги з водопостачання та водовідведення надаються комунальним підприємством «Водоканал». Протяжність міської мережі водопостачання — 396,8 км. Кількість артезіанських свердловин — 52 одиниці, кількість насосних станцій водопостачання — 100 одиниць (8 станцій, що качають по 800 м³ води на годину, 92 — від 8 м³ до 180 м³).
У 2011 році прибутки всіх комунальних підприємств міста становили 1 млн 807 тис. ₴[23].

Медицина
Докладніше: Інформація про мережу лікувальних закладів Мелітополя
У Мелітополі функціонує два муніципальних Центри первинної медико-санітарної допомоги, міська стоматологічна поліклініка, Багатопрофільна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги (лікарня №1, лікарня №2, інфекційна лікарня, дитяча лікарня, лікувально-діагностичний центр), міський пологовий будинок, Центр лікувально-діагностичної та лабораторної медичної допомоги, Медичний центр комплексної реабілітації.
Також на території міста розташовані медичні заклади обласного підпорядкування: Запорізький регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр, центр служби крові, заклад з надання психіатричної допомоги[24], онкологічний диспансер, відділення екстреної медичної допомоги та Мелітопольський міський відділ державного лабораторного центру Міністерства охорони здоров`я України.
У штаті медичного персоналу є заслужені лікарі України, кандидати медичних наук. Матеріально-технічна база лікувальних закладів міста постійно поповнюється за рахунок бюджетів різних рівнів і грантових програм. У Мелітополі функціонує ряд муніципальних програм, спрямованих на поліпшення здоров'я дітей, пацієнтів з нирковою недостатністю, ветеранів війни та праці, поліпшення умов перебування хворих в лікувально-профілактичних установах.
Освіта

Докладніше: Мережа освіти міста Мелітополя
Місто має розгалужену мережу закладів дошкільної та загальноосвітньої освіти: навчання проводиться у 20 школах (із них 3 гімназії, 1 навчально-виховний комплекс та 1 вечірня школа), а для дошкільнят відкрито 26 дитячих садків.[25][26]
Існує Центр позашкільної освіти (розвиток технічної творчості учнівської молоді, еколого-натуралістичне виховання, туристсько-краєзнавча та дослідницько-експериментальна діяльність) та Палац творчості дітей та юнацтва (художньо-естетичний розвиток особистості).
Середньо спеціальну освіту надають 11 закладів міста, зокрема:[27]
- Мелітопольський медичний коледж
- Мелітопольське училище культури
- Мелітопольський промислово-економічний фаховий коледж
- Мелітопольський коледж Таврійського державного агротехуніверситету ім. Дмитра Моторного
Вищу освіту в Мелітополі можна здобути у двох закладах освіти (обидва IV рівня акредитації): у Мелітопольському державному педагогічному університеті імені Богдана Хмельницького та Таврійському державному агротехнологічному університеті імені Дмитра Моторного.
ЗМІ
Періодичні видання: укр. Мелітопольський краєзнавчий журнал

- Телебачення
"Телерадіокомпанія Мелітополь"
МТВ+
Культура, дозвілля та спорт
Парки і сквери
На території міста є чотири парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва: загальнодержавного значення — «Новоолександрівський парк» (колишня назва - парк культури та відпочинку ім. Горького) та місцевого значення: «Парк біля залізничної станції», «Лісопитомник» і «Парк зрошувального садівництва» (на його території розташований "Екопарк"). Також у місті є ботанічна пам'ятка природи — «Дуб черешчатий» на території «Парку біля залізничної станції».
У передвоєнні роки (1937—1941) в Мелітополі існувала дитяча залізниця, яка розташовувалася у міському парку культури і відпочинку, який тоді носив ім'я Лазаря Кагановича.

Пам'ятники
- Пам'ятник Богдану Хмельницькому
- Пам`ятник Тарасу Шевченку
- Пам`ятник Володимиру Висоцькому
- Пам’ятник (погруддя) національному болгарському герою, уродженцю міста Слівен, Хаджи Димитиру
- Пам’ятник (погруддя) Андрію Корвацькому Скульптурна композиція літературного персонажа Остапа Бендера
- Скульптурна композиція «Машинобудівник»
5 червня 2015 року в Мелітополі за 2 години комунальники демонтували три пам'ятники Леніну — за рішенням сесії міськради[28].

Спорт

Мелітополь завжди був, є і залишається одним із найспортивніших міст Запорізької області та України, де культивуються і розвиваються більш ніж 30 видів спорту. Всіма видами фізичної культури і спорту в місті систематично займаються 22,9 тис. осіб — жителів різного віку, професійної діяльності і соціального статусу. У спортивних секціях міста займаються 7,5 тис. осіб. 15,4 тис. осіб відвідують секції спортивно-оздоровчої спрямованості.
Щорічно в місті проводяться понад 100 спортивно-масових заходів, в тому числі відкриті, до участі в яких запрошуються спортсмени з інших міст і країн. Серед відомих змагань: відкриті турніри з гандболу, художньої гімнастики, шахів та шашок. У Мелітополі розташована унікальна Шахова школа, у 2020 році відкрито перший в історії міста водно-спортивний комплекс.
У місті добре розвинений дитячий та юнацький спорт: діють дві спортивні школи та велика кількість клубів. Високих результатів мелітопольська молодь досягає, наприклад, у бойових видах спорту та єдиноборствах: у боксі, боротьбі, кікбоксингу, кіокушинкай-карате. У спорткомплексі «Моторного заводу» базується флорбольна команда «Скала» — чемпіон України та учасник міжнародних турнірів.
Професійний спорт у Мелітополі асоціювався, перш за все, зі спортивним клубом «Олком», до лав якого входила футбольна команда «Олком», команди з боксу та багі. Однак на початку 2011 року через скрутну економічну ситуацію, утримувач спортивного клубу підприємство «Олком» оголосив про відмову від спонсорства — це фактично означало ліквідацію клубу. Футбольну команду прийняло підприємство «Мелітопольська черешня», і тепер вони виступають саме під цією назвою. Позбавлена місця у Другій лізі, команда брала участь у чемпіонаті Запорізької області й стала чемпіоном 2011 року.
28 грудня 2021 року в рамках програми «Велике будівництво» у Мелітополі відкрита «Льодова-Арена». Новий спортивний об'єкт значно сприяє спортивній інфраструктурі Запорізької області, зокрема тут є можливість проводити тренування з зимових видів спорту[29][30].
Відомі люди
Уродженці
.jpg.webp)
- Бабкін Валерій Федорович (нар.1939) — ветеринарний лікар. Доктор ветеринарних наук. Заслужений працівник сільського господарства України;
- Білокопитов Микола Григорович (нар.1954) — прозаїк, поет член Національної спілки письменників України;
- Богданов Сергій Вікторович (1957—2017) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Юрій Богун де Ляре — полковник Армії УНР;
- Возіанов Олександр Федорович (нар.1938) — засновник урологічної наукової школи в Україні[31];
- Гашинський Аркадій Євгенович (нар.1920) — пом.1991, Київ) — радянський актор театру і кіно, народний артист СРСР;
- Єжи Гіжицький (нар.1919 — пом.2009, Варшава) — польський історик шахів, журналіст;
- Глущенко Яна Вікторівна — акторка;
- Гончаренко Богдан Анатолійович (нар.1991—пом.2015) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни;
- Гузь Самуїл Юрійович (нар.1905 — пом.1969, Запоріжжя) — інженер-металург, «батько радянського титану»;
- Донцов Дмитро Іванович (нар.1883 — пом.1973, Монреаль, Канада) — засновник теорії інтегрального націоналізму;
- Дубина Анатолій Степанович (1952—2011) — український баяніст, диригент та педагог, заслужений діяч мистецтв України, професор;
- Дудченко Костянтин Олександрович — футболіст казахського клубу «Іртиш», грає на позиції нападника. Народився 8 липня 1986 року в Мелітополі. У минулому виступав за мелітопольський «Олком», резерв київського «Динамо», підмосковні «Хімки» і ярославський «Шинник»;
- Духін Лев Харитонович (нар.1891 — пом.1969, Київ) — перший ректор Харківського фармацевтичного інституту (1922—1930);
- Ємцев Олег Павлович (нар.1951 — пом.2011, Одеса) — комік, учасник трупи «Маски»;
- Зобенко Марія Олександрівна (нар.1950) — прозаїк, публіцист, критик член Національної спілки письменників України;
- Карпуша Павло Павлович (1914—1987) — український вчений-машинобудівник.
- Колосов Владислав В'ячеславович (1965—1987) — український пожежник.
- Майборода Володимир Анатолійович (1967—2018) — старший прапорщик Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Михайлов Борис Дмитрович (нар.1936 — пом.2008) — історик, археолог, Заслужений працівник культури України;
- Мінаш Сіма Ісаакович (нар.1877 — пом.1945, Іран) — інженер та архітектор, винахідник будівельного матеріалу мураліту, що замінює цеглу;
- Некрасов Зот Ілліч (нар.1908 — пом.1990) — радянський металург, Академік АН УРСР, народився в родині залізничника;
- Овечко Іван (нар.1920 — пом.2002, Денвер, США) — український письменник, поет, літературознавець і критик, журналіст;
- Петрушанський Рафаїл Романович (*1895 — пом.1937, Київ), громадський діяч, голова Київської міської ради у 1934—1937 роках;
- Пономаренко Володимир Олександрович (нар.1933) — генерал-майор медичної служби, основоположник авіаційної психології;
- Пушкін Артем Сергійович (* 1983) — український дипломат. Генеральний консул України у місті Шанхай, КНР (з 2020)
- Родос Яків Веніамінович (1909—1968) — радянський актор.
- Садовський Сергій Анатолійович (1976—2019) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни[32];
- Столяр Абрам Давидович (1921—2014) — радянський російський та українській історик, археолог, мистецтвознавець;
- Судоплатов Павло Анатолійович (нар.1907 — пом.1996, Москва) — генерал радянських спецслужб;
- Танатар Йосип Ісаакович (нар.1880 — пом.1961, Дніпро) — професор-геолог;
- Хачеріді Євген Григорович (нар.1987) — український футболіст, центральний захисник «Динамо (Київ)» та національної збірної України;
- Хоралов Аркадій Дмитрович (нар.1951) — український співак, учасник гуртів «Червона рута» та «Самоцвіти»;
- Чухрай Григорій Наумович (нар.1921 — пом.2001, Москва) — кінорежисер, сценарист;
- Шевельов Марк Петрович (нар.1940) — український поет, журналіст, член Спілки письменників України.
Персоналії, пов'язані з містом
- Аніщенко Світлана Володимирівна (нар.1978, Київ) — поет, член Національної спілки письменників України; живе в Мелітополі;
- Антоненко-Давидович Борис Дмитрович (1899, Засулля — 1984, Київ) — український письменник, комендант станції Мелітополь часів УНР;
- Ботушанська Домка Сидорівна (нар.1912, Глибока — пом.1994, Мелітополь) — народна поетеса Буковини, з 1941 р. жила в Мелітополі;
- Буренко Дмитро Сергійович (1989—2016) — старший матрос Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Георг Гейніш (нар.1901, Нойштадт — пом.1946, Київ) — ґебітскомісар округу «Мелітополь» в роки німецької окупації;
- Д'яков Михайло Олегович (1968—2014) — український військовий льотчик, пілот 2-го класу, гвардії майор Повітряних Сил Збройних Сил України.
- Корвацький Андрій Васильович (нар.1844, Херсон — пом.1907, Мелітополь) — земський лікар, меценат, жив у Мелітополі з 1879 р.;
- Ловецький Павло Федосійович (нар.1911, Куцеволівка — пом.1975, Мелітополь) — письменник, член Спілки письменників України;
- Найдиш Володимир Михайлович (нар.1940, Авдіївка — пом.2007, Мелітополь) — український вчений і педагог у галузі нарисної і прикладної геометрії;
- Оратовський Михайло Тимофійович (нар.1905, Дубова — пом.1966, Мелітополь) — учений-селекціонер, автор багатьох сортів фруктових дерев;
- Світлична Світлана Опанасівна (нар.1940, Ленінакан) — радянська кіноакторка («Діамантова рука», «Місце зустрічі змінити не можна»).
- Сіянко Климентій Євдокимович (нар.1868, Тіньки — пом.1946, Мелітополь) — успішний зоолог-практик, керівник зоосаду в Асканії-Нова;
- Табачник Ян Петрович (нар.1945, Чернівці) — радянський та український акордеоніст. Почесний громадянин Мелітополя.[33]

Міста-побратими
Згідно з інвестиційним порталом Мелітополя містами-побратими є:[34]
Брив-ла-Гаярд, Франція — за часів СРСР міста співпрацювали здебільшого у сфері культури. В останні десятиліття партнерські зв'язки були обірвані і в 2012 році було підписано нову угоду про побратимство
Сливен, Болгарія
Борисовський район, Білорусь
Пуховицький район, Білорусь
Кедайняй, Литва
Горі, Грузія
Цікаві факти
- На честь Мелітополя в різні часи було названо чотири кораблі[35].
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2021 року (PDF)
- Рудницький С. Л. «Карта України». — Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.
- Адміністративна карта Української Соціалістичної Радянської Республіки. Територіальний поділ при трьохступеневій системі врядування. Адміністративні межі на 1 березня 1927 року. Мірило 1:1.250.000. ‒ М.: Видання Народного Комісаріату Внутрішніх Справ УСРР та Державного Видавництва України, [1927].
- Адміністраційна Мапа Української Соц. Рад. Республіки: Січень 1922 р. / Народ. Комісаріят Внутр. Справ ; уклад. С. Хургін. — 1:1 680 000 ; 40 в. у 1 дюймі. — Харків. — 1 к. : кольор., табл. адм. поділу, штемпель
- Полухина Т. В Мелитополь — морской порт? // Мелітопольський краєзнавчий журнал, 2018, № 12, с. 81-83
- Інвестиційний паспорт міста Мелітополь Запорізької області. Архів оригіналу за 13.01.2014. Процитовано 29.03.2012.
- Алексеев А. Н. Песчанская балка // Мелітопольський краєзнавчий журнал, 2018, № 13, с. 27-35(рос.)
- Площу Мелітополя планують розширити на понад 1700 гектарів
- Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
- Мелітополь. Облікова картка на сайті Верховної Ради. Архів 2001 року[недоступне посилання з квітня 2019]
- Всесоюзная перепись населения 1989 г.
- Борис Михайлов. «Мелитополь: природа, археология, история». Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 24 березня 2012.
- Державна служба статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2019 року. — Київ, 2019.
- Всесоюзная перепись населения 1970. Таблица 1 с. РГАЭ. Ф 1562. Оп. 336. Д. 3831-3838
- Всесоюзная перепись населения 1979. Таблица 1 с. РГАЭ. Ф 1562. Оп. 336. Д. 5943-5951
- Динаміка національного складу населення Мелітополя (1814—1917 рр.)
Етнічна приналежність жителів Російської Імперії при проведенні перепису не фіксувалася. У цьому випадку подано розподіл населення міста за рідною мовою - Банк даних Державної служби статистики України Архівовано 31 липня 2014 у Wayback Machine. (укр.)
- Intercultural cities: governance and policies for diverse communities
- Сакун В. В.Куда ты делся, наш завод?//Мелітопольський краєзнавчий журнал, 2019, № 14, с. 77-80
- Про затвердження переліку об'єктів будівництва, реконструкції та капітального ремонту автомобільних доріг загального користування державного і місцевого значення у 2012 році та обсягів бюджетних коштів для їх фінансування
- 25-й гвардійський військово-транспортний авіаційний полк
- Українські льотчики перевезли 600 тонн пального до Гренландії
- 1,8 млн грн — прибуток КП за 2011 рік
- Телефонний довідник системи МОЗ: Запорізька область
- Міське управління освіти. Дошкільні навчальні заклади. Загальна середня освіта
- Міське управління освіти. Дошкільні навчальні заклади
- Коледжі, технікуми, училища, ліцеї в Мелітополі
- В Мелітополі демонтували відразу трьох Ленінів
- Як виглядає Льодова-Арена (фото, відео)
- Відкриття льдової арени в Мелітополі (фото) // Перший Запорізький, 2021-12-29
- Архівована копія. Архів оригіналу за 22 грудня 2007. Процитовано 2 червня 2009.
- Книга пам'яті
- Хто зі знаменитостей народився в Мелітополі (фото)
- Города-побратимы Мелитополя. www.invest-melitopol.gov.ua (пол.). Процитовано 31 липня 2017.
- Хлопотов С. Я. Имя на борту // Мелітопольський краєзнавчий журнал, 2018, № 13, с. 71-74(рос.)
Джерела та література
- О. Г. Бажан. Мелітополь // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 595. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- Кумок В. Н., Воловник С. В. Евреи Мелитополя. — Мелитополь: Изд. дом МГТ, 2012. — Т. 1. — 816 с.
- Медове місто: до 225-річчя м. Мелітополя: бібліогр. покажч. / Комун. закл. «Обл. універс. наук. б-ка ім. О. М. Горького» Запоріз. облради ; [уклад.: Г. Нагорна, І. Шершньова]. — Запоріжжя: АА Тандем, 2009. — 155 с. : іл., портр. — (Серія «Міста і села Запорізької області» ; вип. 2). — ISBN 978-966-488-035-7
- Храми Мелітополя
- Сакун В.В. Чтобы тело и душа были молоды (из истории спорта в Мелитополе) // Мелітопольський краєзнавчий журнал, № 17, 2021, с. 30–37
Посилання
- Mltpl.City — інтернет-видання про життя міста, головні новини Мелітополя
- Мелітополь — Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 765 с.)
- Офіційний сайт Мелітополя
- Туристичний сайт Мелітополя
- Сайт управління культури та молоді Мелітопольської міської ради
- Інвестиційний портал Мелітополя
- Портал Мелітополь
- Проект «Інтеркультурні міста» на сайті Ради Європи
- Мелітопольські новини
- Інформаційно-розважальний портал Мелітополя
- Битва у Мелітополя, 1941 «На муравському шляху»
- Офіційний сайт суспільно-політичного щотижневика «Наш город Мелитополь»
- Регіональне інформаційне агентство «Мелітополь» (рос.)
- Мелітопольський медичний коледж. Офіційний сайт