Гончаренко Георгій Іванович
Гео́ргій Іва́нович Гончаре́нко (літературний псевдонім Ю́рій Га́лич) (народився 10 червня 1877 у Варшаві — помер 12 січня 1940 в Ризі) — російський і український воєначальник, генерал-майор Генштабу, публіцист, поет і прозаїк. Автор мелодії і слів[прояснити] романсу «Мій друже Ковалю» на текст Миколи Матоли.[джерело?] З нього пізніше, у 1970-х Міхаіл Звєздінський «створив» у США «білогвардійський» романс «Поручик Голіцин».[джерело?]
| Георгій Гончаренко | |
|---|---|
| Загальна інформація | |
| Народження |
10 червня 1877 Варшава, Російська імперія |
| Смерть |
12 січня 1940 (62 роки) Рига |
| Поховання | Покровський цвинтар (Рига)d |
| Alma Mater | Полоцький кадетський корпус |
| Військова служба | |
    | |
Життєпис
Георгій Гончаренко був представником полтавського дворянства. Він народився у військовій сім'ї і все життя присвятив військовій справі, кінному спорту, а також поезії, літературі та журналістиці.
У роки Громадянської війни генерал-майор Гончаренко опинився в Україні і служив при гетьманові Скоропадському начальником нагородного відділу. В Києві він познайомився з прототипом героя романсу — петербурзьким поручиком Костянтином Голіциним.
Під псевдонімом Юрій Галич генерал написав 14 книг повістей, оповідань та віршів, опублікував сотні статей.
Примітки
Посилання
- Белая Россия — Гончаренко Георгий Иванович (рос.)
- Гончаренко Георгий Иванович на сайте «Русская армия в Великой войне» (рос.)
- Наталия Гончаренко. О моем отце (рос.)
- Юрий Галич (1877—1940) (рос.)