Гоніометр
Гоніо́метр (рос. гониометр, англ. goniometer, нім. Honiometer n) — прилад для вимірювання кутів між плоскими гранями твердих тіл, наприклад, кристалів. Складається з двох насаджених на загальну вертикальну вісь закритих металевих циліндрів різного діаметра з конічним переходом між ними. Використовують у кристалографії, геодезії тощо. Призначений для рекогносціювальних, розбивних і знімальних робіт при топографічних зйомках, що не вимагають високої точності.
Промисловість
Промислові гоніометри використовуються для вимірювання кутів між будь-якими здатними відбивати світло поверхнями. За своєю суттю це ті ж відбивні гоніометри, як і в кристалографії з додатковою електронікою: автоколіматорами, засоами збереження і передачі результатів вимірів тощо. Також призначення і умови експлуатації можуть висувати додаткові вимоги по стійкості до агресивного середовища (вібрація, бруд, запилення і т. д.).
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.