Горан Вучевич

Горан Вучевич (хорв. Goran Vučević, нар. 18 травня 1971, Спліт) — югославський та хорватський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри тренер. У 1992 році був визнаний кращим футболістом Хорватії.

Горан Вучевич
Особисті дані
Народження 18 травня 1971(1971-05-18) (50 років)
  Спліт, СФРЮ
Громадянство  Хорватія
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1988–1992 «Хайдук» (Спліт) 68 (16)
1992–1997 «Барселона» 2 (0)
1994–1995   «Хайдук» (Спліт) 16 (3)
1995–1996   «Мерида» 11 (0)
1997–1999 «Кельн» 16 (1)
1999–2001 «Хайдук» (Спліт) 12 (0)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1992 Хорватія 3 (0)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
2005–2008 «Хайдук» (Спліт)(помічник)
2008 «Хайдук» (Спліт)
2010–2011 «Хайдук» (Спліт)
2015 «Хайдук» (Спліт)(в. о.)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за клуби «Хайдук» (Спліт), «Барселона» та «Кельн», а також національну збірну Хорватії.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1988 року виступами за команду клубу «Хайдук» (Спліт), в якій провів чотири сезони, взявши участь у 68 матчах чемпіонату. У 1992 році Вучевич допоміг команді здобути перемогу в першому розіграші чемпіонату Хорватії і 19-річний Горан був обраний кращим гравцем в лізі (виграв «Жовту майку» в опитуванні журналу «Sportske Novosti»).

Молодий талант зацікавив європейські клуби і 1992 року перейшов до іспанської «Барселони». Гравцем цього клубу він залишався протягом п'яти років, однак будучи іноземним гравцем так і не зміг пробитися в основний склад, де в той час виступали такі зірки міжнародного футболу, як Рональд Куман, Мікаель Лаудруп, Христо Стоїчков, Ромаріо, Георге Хаджі і Луїш Фігу[1].

У грудні 1993 року він був вигнаний з команди голландським тренером Йоганом Кройфом після відмови приєднатись до дублюючої команди «Барселона Б»[2], а в сезоні 1994/95 був відданий в оренду назад в рідний «Хайдук» (Спліт), де разом із іншими досвідченими гравцями допоміг клубу виграти золотий дубль (перший для клубу з 1975 року) і дійшов з командою до чвертьфіналу Ліги чемпіонів УЄФА[3].

Наступний сезон хорват провів також на правах оренди у клубі «Мерида», поки, нарешті, в 1997 році він не був проданий в німецький «Кельн». У Німеччині він також не мав постійного місця в основі, навіть після того, як його клуб вилетів з Бундесліги.

Завершив професійну ігрову кар'єру у рідному «Хайдуку». Прийшов до команди 1999 року, захищав її кольори до припинення виступів на професійному рівні у 2001 році. За цей час виграв з командою ще по одному чемпіонату і кубку Хорватії.

Виступи за збірну

Протягом одного тижня, починаючи з 5 липня 1992 року, Вучевич провів три матчі у складі національної збірної Хорватії. Усі ці ігри мали товариський статус і проводилися проти одного й того ж суперника, Австралії.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру, повернувшись до футболу після невеликої перерви, 2005 року, увійшовши до тренерського штабу клубу «Хайдук» (Спліт), а також паралельно очоливши молодіжну команду.

25 травня 2008 року став головним тренером першої команди сплітського клубу. У 12 турах сезону 2008/09 Вучевич, як тренер «Хайдука», здобув шість перемог, дві нічиї та чотири поразки. В єврокубках йому не вдалося пройти кваліфікаційний раунд Кубка УЄФА, програвши іспанському «Депорітіво». 26 жовтня того ж року після поразки від «Задара» Вучевич був звільнений[4], після чого він повернувся до молодіжної системи[5].

16 листопада 2010 року Вучевич повернувся на посаду головного тренера[6], проте у квітні 2011 року, після того як команда не змогла подолати груповий етап в Лізі Європи і не виграла національний чемпіонат до 100-річчя від заснування клубу, він був звільнений.

Вучевич повернувся в «Хайдук» у грудні 2013 року як спортивний директор[7] завдяки президенту Марину Брбичу. У квітні 2015 року він знову замінив Станко Покелеповича на посаді головного тренера клубу і втретє очолив клуб, але сам був звільнений від виконання тренерських обов'язків лише після двох проведених ігор, одна з яких призвела до вильоту з хорватського кубка від головного ворога клубу «Спліт». Він отримував погрози від вболівальників, але продовжував працювати спортивним директором. В березні 2016 року його піддали критиці за його методи і звинуватили у негативних результатах команди в чемпіонаті[8]. 1 квітня 2016 року Вучевич подав у відставку з посади спортивного директора «Хайдука» після того, як Брбич залишив посаду[9].

Титули та досягнення

Примітки

  1. Vucevic y Ekelund, sin opción [Vucevic and Ekelund, no chance]. Mundo Deportivo (Spanish). 27 листопада 1992. Процитовано 9 лютого 2016.
  2. Cruyff aparta a Vucevic [Cruyff ousts Vucevic]. Mundo Deportivo (Spanish). 4 грудня 1993. Процитовано 9 лютого 2016.
  3. Najbolje momčadi, Hajduk 95': Katu i 'bile' zaustavio tek Ajax [Top teams, Hajduk 95': Kata's 'whites' were only stopped by Ajax] (Croatian). 24sata. 10 жовтня 2011. Процитовано 22 березня 2016.
  4. Goran Vučević dao neopozivu ostavku na mjesto tenera Hajduka, index.hr, 26. listopada 2008.
  5. Goran Vučević postaje šef Omladinske škole (kroatisch), Slobodna Dalmacija vom 27. Februar 2009
  6. Vučević novi-stari trener: Na kraju jeseni razmišljat ćemo o dugoročnom projektu [Vučević new-old coach: At the end of autumn, we will think of a long-term project] (Croatian). Index. 16 листопада 2010. Процитовано 22 березня 2016.
  7. Novi sportski direktor Hajduka postao je Goran Vučević, sportske.jutarnji.hr, 28. prosinca 2013.
  8. Brbić: Vučević se povukao pod prijetnjama batinama pomozite Hajduku da izvuče sezonu! [Brbić: Vučević resigned under threat of violence help Hajduk save the season!] (Croatian). Index. 24 квітня 2015. Процитовано 22 березня 2016.
  9. Novi predsjednik NO-a Slaven Marasović: Brbić nije smijenjen zbog sportskog rezultata već naše želje za iskorakom u upravljanju kluba [New supervision commission president Slaven Marasović: Brbić was not dismissed because of sporting results but because of our desire to move forward in the management of this club] (Croatian). Dalmatinski Portal. 1 квітня 2016. Процитовано 1 квітня 2016.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.