Горват Ганна Андріївна

Ганна Андріївна Го́рват (нар. 5 листопада 1924, Берегове пом. 11 жовтня 2005, Берегове) — українська художниця декоративного мистецтва, скульпторка; член Спілки художників України з 1963 року; член Мальтійського ордена[1].

Горват Ганна Андріївна
Народилася 5 листопада 1924(1924-11-05)
Берегове, Закарпатська область, Україна
Померла 11 жовтня 2005(2005-10-11) (80 років)
Берегове, Закарпатська область, Україна
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність скульпторка
Членство Національна спілка художників України і Суверенний військовий Орден Госпітальєрів Святого Івана Єрусалимського, лицарів Родосу і Мальти
Нагороди

Біографія

Народилася 5 листопада 1924 року в місті Береговому (тепер Закарпатська область, Україна) в сім'ї робітника залізниці. Два з половиною роки навчалася в русинськомовній початковій школі. Зі зміною її батьком місця роботи, відвідувала словацьку, а згодом — німецьку евангелічну школи. Успішно склала іспити в Кошицьку гімназію імені Ференца Ракоці та, у зв'язку з поверненням до Берегового, у 1944 році отримала атестат зрілості в Берегівській угорській гімназії[1]. Художню освіту здобула самотужки.

Працювала на заліниці, потім художником на Берегівському цегельному заводі. Була декоратором міського кінотеатру, журналістом Закарпатської обласної газети, звідки вийшла на пенсію. Одночасно з роботою вела гуртки малювання, створювала ілюстрації, керувала літературною студією[1]. Жила у місті Береговому в будинку на вулиці Фабричній № 12, потім в будинку на вулиці Тараса Шевченка № 39-А, квартира 73[2]. Померла в Береговому 11 жовтня 2005 року.

Творчість

Працювала в галузі скульптури, живопису, графіки, монументально-декоративного мистецтва, займалася карбуванням, медальєрством. Серед робіт:

  • «Купальниця» (1965);
  • «У вихідний день» (1967);
  • «Біля хвіртки» (1968);
  • «У вихідний день в селі Водяне» (1968, темпера).
  • «Мати з дитиною» (1969, шамот);
  • «Гончарі» (1970);
  • «Старе і нове Берегове» (1972);
  • «У театрі» (1973);
  • «Сільське господарство» (1973);
  • «Петров-Водкін» (1973);
  • «Селянка, яка сидить» (1974);
  • «Леся Українка» (1975);
  • «Відпочинок бетонщиків» (1976);
  • «Бетговен» (1976);
  • «Робітниця» (1980);
  • «Берегівські вишивальниці» (1987);
  • «Іштванко» (1990);
  • «Христос у Мандорлі» (1991);
  • «Бабуся» (1992);
  • «Святий Франциск» (1994);
  • «Ангел» (1994);
  • «Жінка з Доброня» (1996);
  • «Доля матері» (1998).
рельєфи

Брала участь у всеукраїнських виставках з 1960 року, всесоюзних з 1970 року. Твори експонувалися у Варшаві, Будапешті, Ніредьгазі, Бухаресті, Кошіце, Берліні, Москві, Києві.[3]Персональна виставка відбулася у Берегововому у 1969 році.

Окремі роботи зберігаються у Закарпатському художньому музеї.

Відзнаки

Вшанування

  • Її ім'я носить Берегівська гімназія (колишня загальноосвітня школа № 6)[1];
  • Працівники телестудій Києва, Москви, Ужгорода, Будапешта, Берліна створили декілька портретних відеофільмів про Ганну Андріївну та ії творчість[1].

Примітки

  1. Берегівська гімназія імені Ганни Горват.
  2. Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998, сторінка 36.
  3. Висіцька, Таміла (2004). Жіночі постаті в історії Закарпаття (українська). Ужгород: В. Падяка. с. 404. ISBN 966-7838-59-5.

Література

;

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.