Гороховський провулок

Гороховський провулок (рос. Горо́ховский переу́лок)— вулиця в центрі Москви у Басманному районі між Старою Басманною і Токмаковим провулком.

Гороховський провулок
 Росія
рос. Горо́ховский переу́лок
Населений пункт Москва
Місцевість ЦАО
Район Басманний
Загальні відомості
Протяжність 0.64 км
Координати 55°45′54″ пн. ш. 37°39′56″ сх. д.
Поштові індекси 105064
Транспорт
Найближчі станції метро Курська
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap ↑2162195 ·R (Басманний район)
Мапа
 Гороховський провулок у Вікісховищі

Походження назви

Назву провулок отримав у XIX ст. від назви сусідньої Гороховської вулиці (нині вулиця Казакова).

Опис

Гороховський провулок починається праворуч від Старої Басманної, проходить на захід та виходить на Токмаков провулок навпроти Денисовського. Праворуч до Гороховського провулку примикає Малий Демидівський провулок.

Будівлі та споруди

По непарній стороні
  • № 7 — особняк А. Б. Клеопіної (1905, архітектор Т. Я. Бардт).
№ 17. Євангельський притулок для сиріт (Школа акварелі Сергія Андріякі).
  • № 17 — дитячий притулок Євангелічного піклування про бідних жінок і дітей (1888—1889, архітектор М. К. Геппенер). Починаючи з 1999 року в будівлі Школа акварелі Сергія Андріякі.
  • № 19 — особняк В. А. Лемана (перебудова, зміна фасаду, огорожа особняка — 1898, архітектор А. Е. Еріхсон).
  • № 23 — особняк (1913, архітектор М. М. Черкасов).

По парній стороні
  • № 2/14, буд. 4 — кутовий житловий будинок. Тут на початку XX століття в квартирі № 1 жив архітектор В. С. Масленников[1].
  • № 4 — садиба Демидова (1789—1791, архітектор — М. Ф. Казаков[2]). У садибі збереглися «Золоті кімнати», названі так завдяки дерев'яному різьбленню, покритого тонким шаром листового золота. В даний час приміщення будівлі займає Московський державний університет геодезії і картографії.
  • № 6 — в 1781 році тут, на перетині двох проїзних провулків, купив собі будинок художник Федір Рокотов. Ймовірно, жив він тут недовго, так як в 1785 році придбав будинок на розі Старої Басманної і Токмакова провулка — від якого збереглася лише будівля флігеля (№ 30/1, буд. 2).
  • № 10 — Приватна жіноча гімназія В. Н. фон Дервіз (1898, архітектор О. О. Нікіфоров; прибудова — 1901, архітектор В. В. Шервуд). У гімназії навчалися М. І Цвєтаєва і Р. Зелена[3]
№ 12. Посольство Еквадору в Росії.

Транспорт

По провулку ходить автобус № 78.

Примітки
  1. Вся Москва: адресная и справочная книга на 1914 год. — М. : Товарищество А. С. Суворина «Новое Время», 1914. — 845 с.
  2. Гейдор Т., Казусь И. Стили московской архитектуры. — М. : Искусство—XXI век, 2014. — 616 с. — ISBN 978-5-98051-113-5.
  3. Памятники архитектуры // Московское наследие. — 2013. — № 26.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.