Горошко Михайло Васильович
Михайло Васильович Горошко | |
---|---|
Народився |
27 жовтня 1939 (82 роки) с. Ріжки, Таращанського району, Київської області |
Місце проживання | м. Хабаровськ |
Країна | СРСР |
Діяльність | геолог |
Alma mater | Іркутський університет |
Галузь | геологія |
Ступінь | доктор геолого-мінералогічних наук |
Миха́йло Васи́льович Горо́шко (*27 жовтня 1939,
с. Ріжки, Таращанського району, Київської області) — російський вчений геолог, доктор геолого-мінералогічних наук, провідний науковий співробітник Інституту тектоніки і геофізики імені Помер 27 серпня 2020, м. Тараща, , Київської областi.
Біографія
В 1973-му році закінчив Іркутський державний університет імені А. О. Жданова за спеціальністю «геологічна зйомка та корисних копалин».
З 1963 до 1967 рік — працював техніком-геологом Приленської експедиції.
З 1967 до 1974 рік — геолог Приленської (з 1973 р — Тайгової) експедиції.
З 1974 до 1986 — старший геолог Тайгового ПГО.
В 1986-му році у Всеросійському науково-дослідному геологічному інституті імені А. П. Карпінського захистив кандидатську дисертацію за спеціалізацією геолого-мінералогічні науки на тему «Геологія та ураноносність вулкано-тектонічних структур Хайканського серединного масиву».
З 1986 до 2001 — головний геолог аеропартії 35-го Тайгового ПГО.
В 2001-му році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеню доктора геолого-мінералогічних наук за темою «Рифейські депресійні структури древніх платформ та масивів південного сходу Росії: геологія та ураноносність».
З 2001 до 2003 — провідний науковий співробітник Далекосхідного інституту мінеральних сировин.
З 2 липня 2003 року — провідний науковий співробітник Інституту тектоніки і геофізики імені Ю.А. Косигіна міста Хабаровськ.
Був у двох науково-виробничих закордонних відрядженнях з метою ознайомлення з ураноносними районами Канади та Австралії.
Наукові результати
- Розробив критерії та виділив структури під пошук уранових родовищ типу «типу непогодження» на Далекому Сході Росії.
- Проаналізував матеріали з ураноносності Далекого Сходу Росії та виділив найбільш перспективні ураноносні формації.
- Розробив стратиграфію рефею південного сходу Сибірської платформи.
- Склав карту глибинної будови одного з перспективних урано-рудних районів півдня Далекого Сходу Росії.
Праці
Опублікував 52 статті в регіональних та центральних журналів, а також 22 науково-виробничих звіти.
- Металогенічне районування Ханкайського серединного масиву // Тихоокеанська геологія, 1987, № 6;
- Про рудоносність зон докембрійських структурних непогоджень // Радянська геологія, 1991, № 5;
- Мотивація виявлення нових видів корисних копалин в південно-східній частині Алданського щита // Тихоокеанська геологія, 1995, № 2;
- Нові дані з абсолютного віку рідкометального оруднення південно-східної частини Алданського щита. // Стратиграфія та геологічна кореляція, 2002, № 1.
Нагороди
- медаль «За трудову відзнаку»;
- медаль «Ветеран праці»;
- знак «Відмінник розвідки родовищ»;
- знак «Переможець соціалістичного змагання 1974»;
- знак «Ударник 11-ї п'ятирічки»;
- пам'ятний знак «300 років гірничо-геологічної служби Росії»;
- знак «За заслуги в розвідці та освоєнні родовищ»