Гортоноліт
Гортоноліт (рос. гортонолит; англ. hortonolite; нім. Hortonolit m) — мінерал, залізисто-магніїстий різновид олівіну.
| Гортоноліт |
|---|
Етимологія та історія
Названий в 1869 році Джорджом Джарвісом Брюшом на честь Сила Ринкека Хортона (Silas Ryneck Horton) [26 червня 1820 Гошен / Крейгвілль, Нью-Йорк, США — 31 липня 1881 р. Гошен / Крейгвілль, Нью-Йорк, США]. Батьком Силаса Р. Хортона був д-р Віллам Хортон, відомий лікар, мінералог, геолог. За іншою версією мінерал було названо саме на його честь.
Загальний опис
Хімічна формула: (Fe, Mn)2[SiO4]. За К.Фреєм — магнезіальний фаяліт. Домішки: NiO, ТіО2.
Сингонія ромбічна. Ромбодипірамідальний вид.
Кристали рідкісні, подібні до кристалів олівіну.
Спайність недосконала.
Густина 3,91-4,0.
Твердість 6,5.
Утворює суцільні маси жовтувато-сірого, темно-бурого і чорного кольору. Блиск скляний.
Оптичні константи мають проміжне значення між форстеритом та фаялітом.
Породотвірний мінерал гортоноліт-дунітів.
Див. також
Примітки
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Гортоноліт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Гортоноліт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.