Горіхівка (рукав Дніпра)

Горіхівка (також Бубнівське річище[1]) — лівобережний рукав та затока річки Дніпро в Україні. Територіально знаходиться в Золотоніському районі Черкаської області, в межах Піщанської громади, за 7 км від села Бубнівська Слобідка. Від основного русла річки відділяється островом Молодняги. На березі водойми до створення Кременчуцького водосховища розташовувалось село Бубнів. Також у XIX столітті до нього впадала однойменна річка.

Горіхівка
Чапля на Горіхівці
Витік Дніпро
Гирло Дніпро
Країни: Україна
Довжина 6 км (із затокою)
Притоки: невеликі безіменні потоки, раніше впадала одноіменна річка
Ідентифікатори і посилання

Історія

Історія річища тісно пов'язана з двома іншими топонімами: селом Бубнів та річкою Горіхівкою, і воно часто плутається з останньою через назву і "спільне минуле". Тому, для коректного розуміння стану речей, треба зробити невеличкий екскурс в історію місцевості.

Михайло Максимович пише в своїй "Бубнівській сотні" про заснування Бубнова наступне:[1]

Городове буття нашого Бубнова з'являється на світі історії в половині XVI століття, у ту молоду пору дніпровського козацтва, коли воно воювало татар і турків під прапором свого гетьмана, князя Дмитра Івановича Вишневецького, що закріпився на острові Хортицькому. У 1554 році цей знаменитий витязь, перейшовши із Запоріжжя в Черкащину і Канівщину, зміцнював тутешні місця наддніпрянські. Тоді поставлене було над Дніпром, як сторожовий козак, і містечко Бубнов в фортечних валах, яких залишки є і тепер біля Бубновської церкви.
Оригінальний текст (рос.)
Городовое бытие нашего Бубнова является на свете истории в половине XVI века, у ту молодую пору днепровского козачества, когда оно воевало татар и турок под знаменем своего гетмана, князя Дмитрия Ивановича Вишневецкого, укрепившегося на острове Хортицком. В 1554 году этот знаменитый витязь, перейдя из Запорожья в Черкасщину и Каневщину, укреплял здешние места наднепровские. Тогда поставлен был над Днепром, как сторожевой козак, и городок Бубнов в крепостных валах, которых остатки есть и теперь возле бубновской церкви.

Тобто він вказує, що Бубнів був заснований на березі Дніпра, що означає, як мінімум, що нинішній берег рукава вже тоді був в межах річки, а не вважався якимось окремим об'єктом. Також автор лаконічно згадує річище, коли описує дніпровські острови:[1]

На закінчення згадаю про острови дніпровські, прилеглі до нашої сотні. Невелике річище Бубновське обтікає острів Молодняги, а річище Козарка від Старика-Дніпра відділяється великим островом Шелестовим.
Оригінальний текст (рос.)
В заключение упомяну об островах днепровских, прилежащих к нашей сотне. Небольшое речище Бубновское обтекает остров Молодняги, а речище Козарка от Старика-Днепра отделяется большим островом Шелестовом.

Це ж місце згадується ним, коли він розповідає про річку Горіхівку:[1]

З початком нинішнього століття Дніпро відсунувся від Прохорівки, залишивши після себе так званий Уступ під Білою Косою. В кінці цього Уступу є інший проток, званий Безодня. Видно, глибокий він був в колишні часи, що отримав таке ім'я. Але тепер він з кожним роком міліє від наносного піску, так само, як і Уступ.

З Безодні, неподалік від Прохорівки, бере свій початок побережна річка Горіхівка, яка, під різними назвами, пробирається лугом повз село Сушки до Бубнова і там впадає в невелике річище.
Оригінальний текст (рос.)
С началом нынешнего столетия Днепр отодвинулся от Прохоровки, оставив после себя так называемый Уступ под Белою Косою. В конце этого Уступа есть другой проток, называемый Безоднею. Видно, глубок он был в прежние времена, что получил такое имя. Но теперь он с каждым годом мелеет от наносного песка, так же как и Уступ. Из Безодни, невдалеке от Прохоровки, берет свое начало побережная река Ореховка, которая, под разными названиями, пробирается лугом мимо села Сушков к Бубнову и там впадает в небольшое речище.

Тобто, можна з упевненістю стверджувати, що даний географічний об'єкт розглядався письменником саме як частина Дніпра, або його рукав. Це ж підтверджується і картами XIX століття, а саме топографічною мапою Російської Імперії, де чітко видно річку Горіхівка, що впадає до дніпровської затоки біля Бубнова (на карті рос. Бубново), а та, в свою чергу, є частиною річища, що відділяє острів Молодняги від основного берега, де Бубнів і розташовується.[2] Крім опису місцевості, Максимович також непрямо описує процеси зміни руслом Дніпра свого напрямку, через що лівобережні протоки поступово обміліли. Ці процеси відображені на пізніших німецьких топографічних картах початку XX століття, що базувалась на аналогічних картах РСЧА: прохорівське Річище стало затокою Дніпра, русло річки Горіхівки біля свого витоку фактично перетворилось на декілька невеликих озер, острів Молодняги став півостровом, а річище біля Бубнова в результаті стало глухою затокою Дніпра, отримавши назву "озеро Горіхівка" (рос. озеро Ореховка).[3][4] Ця ж ситуація відображена і на американській карті середини XX століття, проте в більш дрібному масштабі.[5]

Після створення Кременчуцького водосховища на початку 60-х років XX століття, рівень води в Дніпрі піднявся (через що довелось відселити та зруйнувати село Бубнів). Це також вплинуло і на стан "озера-затоки". Археолог Михайло Кучера, що в 70-х роках XX століття проводив на місцевості дослідження Змієвих валів, згадує топонім "Горіхівка" (рос. Ореховка) вже у двох різних контекстах. По-перше, як річку біля села Сушки:[6]

[...] за 600 метрів західніше с. Сушки, зберігся відрізок валу довжиною 700 м, розірваний в трьох місцях розмивами. Вал орієнтований з північного заходу на південний схід. Його північний кінець губиться на випасі, а південний зрізаний протокою Дніпра - р. Горіхівкою.
Оригінальний текст (рос.)
[...] в 600 м юго-западнее с. Сушки, сохранился отрезок вала длиной 700 м, разорванный в трех местах размывами. Вал ориентирован с северо-запада на юго-восток. Его северный конец теряется на выпасе, а южный срезан протокой Днепра — р. Ореховкой.

Друга ж згадка іде вже в контексті річки-протоки Дніпра біля колишнього Бубнова:[6]

Вал починається в урочищі Десятини і йде по західному сухому краю глухої протоки Дніпра, також званою Горіхівкою, протягом 2.5 км. [...] Кінець валу перед селом Бубнів упирається в коліно р. Горіхівки при її повороті на південь в сторону Дніпра.

На південний схід від с. Бубнів невиразні залишки валу, розораного та пошкодженого піщаними видувами, були прослідковані вздовж Горіхівки, за 300 м від неї, на відстань 1.5 км до соснових лісопосадок.
Оригінальний текст (рос.)
Вал начинается в уроч. Десятины и идет по юго-западному сухому краю глухой протоки Днепра, также называемой Ореховкой, на протяжении 2,5 км. [...] Конец вала перед бывшим с. Бубнов упирается в колено р. Ореховка при повороте ее к югу в сторону Днепра. К юго-востоку от с. Бубнов невыразительные остатки вала, распаханного и поврежденного песчаными выдувами, были прослежены вдоль Ореховки, в 300 м от нее, на расстояние 1,5 км до сосновых лесопосадок.

Ці свідчення теж мають підтвердження на топографічній карті Генштабу 1989 року, де назвою Горіхівка позначена річка біля села Сушки, тоді як бубнівська Горіхівка не має ніяких позначень, але видно, що знову з'явився потік (ймовірно, штучного походження), що сполучає колишнє "озеро" з Дніпром, та робить півострів Молодняги островом, як це було за часів Максимовича. Також долучається затока Дніпра з купою розгалужених приток без чітко вираженого русла.[7]

Опис

Рукав відгалужується від основного русла Дніпра біля західного краю острова Молодняги, і прямує звідти на північний схід. Далі русло розгалужується на два потоки. Один прямує на північний захід, плавно звертаючи на північ, і утворюючи глуху затоку, в яку раніше впадала однойменна річка. До цієї затоки долучається велика кількість невеликих водних артерій, здебільшого із заходу, північного заходу та півночі. Зі сходу долучається невеликий штучний канал. Другий потік прямує на захід, плавно міняючи свій напрям на південний і впадаючи назад до основного потоку біля східного краю згаданого раніше острова. З основного берега долучається меліоративний канал, зі сторони острова три вузьких та довгих затоки.[7]

Галерея
  • Берег Горіхівки, на якому розташовувалось колишнє поселення Бубнів
  • Заточна частина Горіхівки
  • Захід Сонця над затокою Горіхівки

Примітки
  1. Михайло Максимович. Вибрані твори / Упор, і вст. ст. В. Короткого. — Київ : Либідь, 2004. — 360 с. — с. 259, 266, 270
  2. Топографічна карта-трьохверстовка Російської Імперії 1869 року, квадрат 24-10. freemap.com.ua.
  3. Німецькі топографічні карти першої половини XX століття, квадрат M-36-88-A. freemap.com.ua.
  4. Німецькі топографічні карти першої половини XX століття, квадрат M-36-76-C. freemap.com.ua.
  5. Карта США середини XX століття, квадрат NM-36-7. freemap.com.ua.
  6. Кучера, Михайло (1987). Змиевы валы Среднего Поднепровья (рос). Київ: Наукова Думка. с. 54–55.
  7. Карта Генштабу УРСР 1989 року, квадрат М-36-088. freemap.com.ua.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.