Бубнівська Слобідка

Село розташовується в межиріччі Дніпра та Супою, у заплавній долині першого. Землі колишньої сільської ради мають вихід до Кременчуцького водосховища (річкової частини) та рукава Горіхівки, що обтікає острів Молодняги. Село та його землі належать до Золотоніського району, знаходяться в його південно-західній частині, маючи адміністративний кордон з Черкаським районом на заході та півдні. Безпосередніми сусідами Слобідки є села Сушки на заході та Шабельники на сході. Також на півночі землі колишньої сільської ради межують з двома населеними пунктами з однаковою назвою Гладківщина (селом та селищем) та угіддями колишньої Гладківщинської сільської ради. На півдні через Дніпро території села межують із землями Мошнівської сільської громади[4].

З півночі населений пункт обмежений схилами надзаплавної тераси Дніпра. Сполучення між нею та селом відбувається через три узвози[5]. Землі на терасі зайняті сільськогосподарськими угіддями, і простягаються до залізниці Золотоноша — Ліпляве та трохи північніше за неї. Окрім полів та залізниці, в цих землях також знаходяться залишки русла степової річки Супієць та однойменне урочище[5], асфальтована дорога місцевого значення О240512, сонячна електростанція[6], тракторна бригада та адміністративна будівля СТОВ «Воля», проходить історична ґрунтова дорога між Прохорівкою та Піщаним[5]. Також в цій місцевості розташована деяка кількість курганів, що належать до ранньоскіфської доби. Більшість з них не зберегли свій вигляд та є розораними. На схилах тераси знаходиться однойменне селу городище часів Русі, проте більша його частина належить до Черкаського району. З природоохоронних територій тут знаходиться ботанічний заказник Сушківський.

Решта території знаходиться в заплаві Дніпра, і має типовий для місцевості ландшафт із хвойними та мішаними лісами, болотами. Також в цій частині знаходяться мисливські угіддя[4]. Південніше від села проходить газогін Уренгой — Помари — Ужгород. Природоохоронні території представлені орнітологічними заказниками Озеро Широке та Бубнівські Сосни. На лівому березі Горіхівки розташовувалось село Бубнів.

Загальна протяжність вулиць — 40 км, всього їх 10[4]:

• Фесуна — названа на честь відомого уродженця села, заслуженого лікаря України Фесуна Анатолія Івановича.
• Велика — названа на честь великої пожежі, через яку згоріла майже уся вулиця.
• Жовтнева — названа на честь місяця жовтня.
• Бичковського — названа на честь Героя Радянського Союзу Бичковського Олега Анатолійовича, що похований в селі на центральній площі.
• Шевченка — названа на честь Шевченка Тараса Григоровича.
• Бубновська — названа на честь колишнього села Бубнів.
• Травнева — названа на честь місяця травня.
• 8 Березня — названа на честь Міжнародного жіночого дня.
• Городищенська — названа на честь городища, що знаходиться неподалік від місця, де вона проходить.
• Перемоги — названа на честь Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Щодо історичних «кутків» там місцевостей, то відомі такі назви[4]:

• Басовка — отримала назву від слова «бас». Згідно з місцевою легендою, тут жили співочі брати з чистим, неповторним басом.
• Грапова — названа на честь поміщика Грапа.
• Злодіївка — місцевість, відома тим, що там колись проживали злодії, які грабували подорожніх, чиї вози застрягали в багнюці, яка утворювалась після дощів
• Калоша.
• Капустянка — названа через те, що там була  хороша земля, на якій добре родила капуста.
• Карповщина — хутір на сході села, який відділявся від нього грузьким болотом Круглим. Названий на честь козака Карпа.
• Кути.
• Лан.
• Мисюрівщина.
• Тамарівщина — названа на честь бунчукового товариша В. Томари, якому Універсалом гетьмана Данила Апостола від 5 лютого 1729 року було надано право на володіння значною частиною земель Бубнівської Слобідки.
• Підгірна — названа на честь «гір» берегів надзаплавної тераси Дніпра, які обмежують село з півночі
• Ярошівка — пішла від роду Ярошів, які оселилися одними з перших в Бубнівській Слобідці

Також в межах села частково розташовується урочище Дворець.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[15]:

• Гамова Юлія Петрівна — бандуристка, народна артистка УРСР.
• Сігорський Віталій Петрович — український фізик-електронник.
• Фесун Анатолій Іванович — заслужений лікар України.
• Перевальський Василь Євдокимович — український художник-графік (народився у Бубнові).

Федір Богун — дрібний шляхтич, державець містечка Бубнів, справжнє прізвище Федоровський, названий батько Івана Богуна[17].

Бичковський Олег Анатолійович — Герой Радянського Союзу, учасник битви за Дніпро німецько-радянської війни.