Готтентоти

Готтентоська жінка з характерною для її представників стеатопігією

Готтентоти живуть у південній і центральній Намібії (100 тис. чоловік), Ботсвані (25 тис. чоловік) і у ПАР (2 тис. чоловік).

Антропологічно готтентоти належать до капоїдної раси. Зараз поділяються на групи наа і метисів-рехобот (рехоботські бастери). Характерною ознакою у готтентотських жінок, як і в деяких інших південноафриканських народів (зокрема, бушменів) є стеатопігія — явище відкладання жиру переважно на сідницях[2].

Розмовляють мовами і діалектами (понад 30) готтентотської (центральної) групи койсанської мовної сім'ї.

Серед готтентотів багато протестантів, хоча зберігаються також і традиційні вірування.

Готтентоти історично населяли західні терени Південної Африки, але міграціями банту були відсунуті на північ. Протягом XVII—XIX століть голландські, англійські та німецькі колонізатори винищили багато племен готтентотів, решту зігнали з їх земель. Колонізація зруйнувала господарство і спосіб життя готтентотів. У 1904—1907 роках зайнялось стихійне повстання готтентотів проти завойовників, яке було жорстко придушено.

На даному історичному етапі інкорпоруються у суспільство країн, де проживають — працюють переважно в наймах на фермах європейців та в містах.

Традиційне заняття — відгінне скотарство (велика рогата худоба, худоба місцевої довгорогої породи, вівці, кози). Лише у XIX—ХХ століттях стали освоювати землеробство.

Традиційне поселення — крааль.

Жили сільськими громадами (декілька самостійних родин). Форма влади — вождівство.

• Ґоттентоти // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.