Козел свійський

За старішими класифікаціями одомашнених козлів вважали окремим видом Capra hircus, якого протиставляли «виду» безоаровий козел (Capra aegagrus). Тепер обидві форми — свійську і дику — вважають одним видом, Capra hircus.

Пращури свійського козла походять із Південно-західної Азії і Східної Європи.

«Цап» — поширена назва самця козла, «коза» — самки. Слово «цап» може бути запозиченим з румунської мови (t̨ар). Схоже слово є в італійській мові (zappo). Вони являють собою субстантивований вигук для підкликання цапів, а за іншою версією — походять від лат. caper (з праіндоєвроп. *kapro)[1][2].

Кози найбільше люблять їсти бур'яни, а також листя дерев.

Домашня коза — один з найстаріших одомашнених видів тварин. Протягом тисяч років вони використовуються для отримання молока, м'яса, вовни і шкіри. Козяче молоко є дуже поживним і набагато кориснішим для людей, ніж коров'яче.^{[джерело?]}

У часи давніх великих експедицій, як морських (наприклад, Х. Колумба), так і сухопутних (наприклад, М. Пржевальського), козлів і кіз возили із собою. Вони давали молоко і були живим недоторканним запасом і провіантом, який не треба було спеціально зберігати.

У стародавніх народів козел символізував, як і бик, батька роду та родючість. Стародавні греки й римляни з огляду на це зображали сатирів і бога Пана як напів-людей, напів-козлів. На честь міфічної кози Амальтеї названо сузір'я Козорога[3].

У сучасній культурі козел є символом жертви за чужу провину через звичай юдеїв покладати на жертовного козла гріхи всього народу, після чого тварину відпускали в пустелю. Звідси зокрема походить фразеологізм «козел відпущення» та асоціація козла з дияволом. Інше джерело уявлень про стосунок козла до сил зла — демонізація з приходом християнства язичницьких богів та персонажів[3]. У ранньохристиянському мистецтві козел слугував символом грішників, приречених на покарання в Страшний суд[4].

Сленгове «козел» є зневажливою назвою чоловіка, або ув'язненого, що співпрацює з правоохоронними органами. Звідси також похідні слова на кшталт «козлити», пов'язані з негідною поведінкою[5].

• 
• 
  Коза у заповіднику Асканія-Нова
• 
  Коза у зоопарку Сімферополя
• 
  Кози на пасовиську перед Аккерманською фортецею
• 
  Кози, що рухаються по мосту над гірською річкою, Карпати
• 
  Козеня у селі Вікторія в Пирятинському районі Полтавської області

• Вівці й кози — Рік 2003 (інтерв'ю з д.б.н. І. Акімовим)
• Рослини й тварини в народній уяві. Н. Стаценко
• Рассоха І. М. Південь України — один із світових центрів виникнення скотарства