Готторпський глобус

Великий Готторпський (академічний) глобус-планетарій — перший і колись найбільший у світі глобус-планетарій, діаметром 3,1 метра; пам'ятник науки і техніки I категорії[1]. Робота зі створення великого Глобуса-планетарія розпочалася за розпорядженням Готторпського герцога Фрідріха III в 1651 р. Автор проекту — Адам Олеаріус. В 1651—1652 рр. в м. Хестеберзі були виготовлені деталі каркаса і несучі конструкції глобуса.

Великий Готторпський глобус в експозиції Кунсткамери

Історія

У 1652—1654 рр. було зібрано механізм, а також дерев'яну платформу з сидінням для глядачів всередині глобуса. У 1655 р. обидві поверхні глобуса були облицьовані мідними листами, відполіровані і обклеєні полотном. У 1656—1658 рр. створювалася зовнішня (географічна) карта і наносилася розмітка на внутрішню (зоряну) карту (у тому числі зміцнювалися металеві зірочки).[2] У 1662—1664 рр. до механізму глобуса було підведено водяний привід. У середині 1664 р. спадкоємець Фрідріха III, Крістіан Альбрехт, урочисто відкрив павільйон Великого Готторпського Глобуса-Планетарію. 10 липня 1713 р. єпископ-адміністратор Готторпського герцогства Крістіан Август підписав ордер про передачу глобуса в Петербург як дипломатичного подарунка російському імператору Петру Великому. 20 березня 1717 р. глобус прибув до Петербурга, де згодом був встановлений в будівлі Кунсткамери[3].

У 1747 р. глобус згорів під час сильної пожежі. Відновлення глобуса на підставі збережених металевих конструкцій глобуса тривало до кінця XVIII ст. У 1750—1753 рр. для розміщення глобуса за проектом архітектора І. Я. Шумахера було побудовано спеціальне приміщення — Глобусний будиночок — де глобус перебував до 1901 р., коли був переміщений до «Адміралтейства» Царського села.

У 1942—1947 рр. глобус перебував у Німеччині (спершу в м. Нойштедт, потім у м. Любек), куди був вивезений німецькими військами.[4] У 1948 р. глобус був повернутий Радянському Союзу і перевезений в м. Ленінград. Для його розміщення за проектом першого директора Музею М. В. Ломоносова, архітектора Р. І. Каплан-Інгеля була заново відбудована вежа Кунсткамери, в якій глобус знаходиться в цей час. Сьогодні Великий Готторпський (Академічний) Глобус-Планетарій є експонатом Музею антропології та етнографії ім. Петра Великого (Кунсткамера) Російської академії наук, інвентарний номер МЛ-2663. Проте побачити його може не кожний відвідувач, а тільки той, хто оплатить екскурсію по 4-му та 5-му поверхах Кунсткамери.

Творці глобуса
  • Олеарій (Ольшлегель) Адам (Olearius (Öhlschlegel) Adam, 1599—1671) — придворний астроном і бібліотекар Готторпського герцога, секретар посольства Голштинії в Росію 1633—1634 рр. Автор проекта великого глобуса.
  • Беш Андреас (Bösch Andreas) — інженер, керівник робіт з будівництва Глобуса.
  • Лоренц Карстон (Lorenz Karatens) — агент, що забезпечував поставку матеріалів для виготовлення глобуса.
  • Лоренц Крістіан (Lorenz Christian) — майстер-красномідник, здійснив облицювання і полірування глобуса.
  • Наннен Йохан (Nannen Johann) — годинниковий майстер, творець механізму глобуса.
  • Кох Отто (Koch Otto) — гравер, зробив розмітку на мідній шкалі всередині глобуса.
  • Мюллер Ганс (Müller Hans) — художник, творець карти небесної сфери, розташованої на внутрішній поверхні глобуса.

Примітки
  1. За висновком експертної ради Політехнічного музею
  2. Карпеев Е. П. Большой Готторпский Глобус. СПб., 2000. С. 13.
  3. Там само. С. 37.
  4. Der neue Gottorfer Globus / hrsgb. von Herwig Guratzscgh. [Berlin], 2005. S. 92.

Література
  • Карпеев Е. П. Большой Готторпский Глобус. СПб., 2000.
  • Der neue Gottorfer Globus / hrsgb. von Herwig Guratzscgh. [Berlin], 2005.

Див. також
  • Музей М.В. Ломоносова
  • Астрономічна обсерваторія Петербурзької академії наук
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.