Адам Олеаріус

Адам Олеаріус, Адам Олеарій (нім. Adam Olearius, справжнє прізвище Ольшлегель (Oehlschlegel / Ölschläger); 24 вересня 1599, Ашерслебен 22 лютого 1671, замок Готторп, Шлезвіг) — відомий німецький мандрівник, географ, орієнталіст, історик, математик і фізик. Є конструктором і куратором створеного з 1654 до 1664 Готторпського глобуса. Будучи секретарем посольства, посланого шлезвіг-гольштинським герцогом Фрідріхом III до перського шаха, записав і опублікував свої нотатки, зібрані під час подорожі.

Готторпський глобус, сконструйований за проектом Олеаріуса — колись один з найбільших у світі

Народився в сім'ї кравця, батько незабаром після народження сина помер, залишивши сім'ю в крайній бідності. Навчався в Лейпцизькому університеті. У 1627 році захистив дисертацію магістра філософії, далі був асесором філософського факультету.

Під час Тридцятирічної війни 1618—1648 років покинув Лейпциг і шукав заступництва у шлезвиг-голштинського герцога Фрідріха III.

Подорожі

Подорожі до Московії і Персії

У 1633 році герцог Фрідріх III відправив зі своєї резиденції в Готторпі посольство до російського царя Михайла Федоровича і перського шаха Сефі I з метою встановити торгові стосунки з Московією і, особливо, Персією: герцог хотів забрати в свої руки сухопутну торгівлю шовком-сирцем. На чолі посольства стояли майстерний дипломат Філіп Крузіус фон Крузенштерн з Ейслебена і гамбургський купець Отто Бругман (Брюггеманн). Їх супроводжувала свита в кількості 34 чоловік, а як секретар і, головним чином, перекладач, який знає мови тих країн, куди відправлялося посольство — Олеаріус.

Морем досягнувши Риги, посольство сухим шляхом прибуло в Нарву, де провело зиму і весну, а влітку рушило через Новгород у Москву. 14 серпня 1634 посольство урочисто в'їхало у столицю однойменного князівства і залишалося там 4 місяці. Отримавши згоду царя на пропуск голштинського посольства через московські межі у Персію, посольство виїхало 24 грудня назад в Готторп, куди прибуло 6 квітня 1635.

Друга подорож через Московію до Персії і назад відбулася у 1635 — 1639 роках.

У своїй праці Олеаріус оповідав, що московські царедворці так пояснювали йому тодішній державний герб: над двоголовим орлом, як посагом візантійської принцеси Софії Палеолог, що в 1472 році вийшла заміж за Івана III, три корони, як символи: Великого князівства Московського посередині, та ханатів Казанського й Астраханського по боках. 3 цього приводу д-р Косаревич-Косаренко справедливо зауважував, що тим самим ясно й безперечно засвідчується, що московити в ті часи не відчували жодного державного споріднення (чи переємства) з давньою Київською Руссю, бо ані словом тоді не згадали ані про Русь, ані про Київ, ані про стародавній герб великих князів київськихтризуб, але підкреслювали переємство від татарських ханатів.

Див. також

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.