Готтфрід фон Ердманнсдорфф

Генріх Отто Готтфрід фон Ердманнсдорфф (нім. Heinrich Otto Gottfried von Erdmannsdorff; 25 квітня 1893, Каменц30 січня 1946, Мінськ) — німецький воєначальник, генерал-майор вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Готтфрід фон Ердманнсдорфф
нім. Heinrich Otto Gottfried von Erdmannsdorff
Народився 25 квітня 1893(1893-04-25)
Каменц, Баутцен, Саксонія
Помер 30 січня 1946(1946-01-30) (52 роки)
Мінськ, Білоруська РСР, СРСР
·повішення
Країна  Німеччина
Діяльність офіцер
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна
Військове звання  Генерал-майор
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Почесний хрест (Ройсс)
Лицарський хрест 2-го класу ордена Альберта (Саксонія)
Лицарський хрест 2-го класу ордена Заслуг (Саксонія)
За поранення (нагрудний знак)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Герб

Біографія

Представник давнього саксонського роду. Син ротмістра Саксонської армії Генріха фон Ердманнсдорффа і його дружини Гертруди, уродженої фон Шенберг. Молодший брат генерала піхоти Вернера фон Ердманнсдорффа.

8 лютого 1913 року поступив на службу в Саксонську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений у рейхсвері. З 10 листопада 1938 року — комендант Ерфурта. З 10 вересня 1939 року — у генштабі 14-ї армії. Учасник Польської кампанії. З 1 листопада 1939 року — командир 171-го піхотного полку. Учасник Французької кампанії і німецько-радянської війни. 5 жовтня 1942 року Ердманнсдорффу доручили очолити дивізію №465, яку він очолив 1 грудня. Спочатку дивізія перебувала у Франції, потім — у 5-му військовому окрузі. В березні 1944 року переведений у резерв фюрера. З 1 квітня 1944 року — комендант Могильова.

28 червня 1944 року потрапив у радянський полон. Незважаючи на членство в Союзі німецьких офіцерів, в січні 1946 році на показовому процесі в Мінську був звинувачений у численних злочинах, включаючи: депортацію 10 000 осіб; руйнування сіл, шкіл і церков; розстріл інвалідів під час будівництва укріплень; використання цивільних в якості живого щита; організацію трьох кривавих каральних акцій проти мирного населення під виглядом боротьби з партизанами; створення концентраційних таборів, в яких вбили багато людей. Під тиском НКВС Ерманнсдорфф «визнав» себе винним і був засуджений до страти. 30 січня 1946 року публічно повішений у Мінську.

Нагороди

Література

  • Gothaisches Genealogisches Taschenbuch des Adeligen Häuser. 1901. Zweiter Jahrgang, Justus Perthes, Gotha 1900, S. 286.
  • Reichswehrministerium (Hrsg.): Rangliste des Deutschen Reichsheeres. E.S. Mittler & Sohn, Berlin 1924, S. 166.
  • Georg Tessin: Deutsche Verbände und Truppen 1918–1939. Biblio Verlag, Osnabrück 1974, ISBN 3-7648-1000-9, S. 191.
  • Veit Scherzer: Ritterkreuzträger 1939–1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. 2. Auflage. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S. 297.
  • Manfred Messerschmidt: Der Minsker Prozeß 1946. In: Verbrechen der Wehrmacht. Hrsg.: Heer und Naumann, Zweitausendeins 1997, ISBN 3-86150-198-8, S. 653.
  • Dermot Bradley (Hrsg.): Die Generale des Heeres 1921–1945. Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterinäre, Intendanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 2: v. Blanckensee–v. Czettritz und Neuhauß. Biblio Verlag, Osnabrück 1993, ISBN 3-7648-2424-7.
  • Hannes Heer, Klaus Naumann: Vernichtungskrieg Verbrechen der Wehrmacht 1941–1944. Zweitausendeins 1995, ISBN 3-86150-198-8.
  • Klaus-Dieter Müller, Thomas Schaarschmidt, Mike Schmeitzner, Andreas Weigelt: Todesurteile sowjetischer Militärtribunale gegen Deutsche (1944–1947). Eine historisch-biographische Studie. Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen 2015, ISBN 978-3-525-36968-5, Kurzbiographien auf beiliegender CD, dort S. 123f.

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.