Гошко Микола Васильович

Микола Васильович Гошко (нар. 2 листопада 1941, с. Зібранівка, Снятинський район, Івано-Франківська область — 25 березня 2003, м. Чернівці) — український прозаїк, журналіст, краєзнавець.

Життєпис

У 1965 р. закінчив філологічний факультет Чернівецького держуніверситету (нині Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича). Працював у райгазетах Буковини, кореспондентом тижневику «Молодий буковинець», кореспондентом і редактором Чернівецького обласного радіо. Багато років завідував редакційно-видавничим відділом обласного центру народної творчості.

Творчість

Його новели друкувалися в збірниках «Калинові корали», «Від Дністра до Черемошу», в обласній та республіканській періодиці. У 1972 р. в ужгородському видавництві «Карпати» вийшла перша книга новел М. Гошка «Зозулі накували», відтак — збірки новел «А обруч котиться», «Впав хлопець молодий», «Журавка». Видав збірку буклетів «Співці оновленого краю» (1990), куди увійшли розповіді з портретами 17 буковинських композиторів, диригентів і музикантів, серед яких статті про В. Михайлюка, М. Новицького, П. Дворського, М. Мафтуляка. Фахівці високо оцінили новелістику зібранівчанина, підкреслюючи плідне продовження ним новелістичних здобутків Василя Стефаника.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.