Грабар Іван Григорович

Грабар Іван Григорович  (нар.15 травня 1954) доктор технічних наук, професор, відмінник освіти України, академік Академії наук вищої освіти України, академік Академії технологічних наук України, член Національного комітету України з теоретичної і прикладної механіки України.

Іван Грабар
професор Іван Грабар
професор Іван Грабар
Народився 15 травня 1954(1954-05-15) (67 років)
с. Рудківка, Житомирська область, УРСР
Національність Українець
Діяльність науковець
Alma mater ЖФ КПІ
Галузь матеріалознавство
Заклад Житомирський національний агроекологічний університет
Звання академік
професор
Ступінь доктор технічних наук
Особ. сторінка igscience.com

Біографія

Народився 15 травня 1954 р. в селі Рудківка Житомирського району Житомирської області.

Закінчив Заможненську восьмирічну школу.

У 1976 р. закінчив Київський політехнічний інститут за спеціальністю «Технологія машинобудування, металорізальні верстати і інструменти».

В 1982 році закінчив аспірантуру Київського інституту інженерів цивільної авіації по кафедрі Конструкції і міцності літаючих апаратів

Кандидатську дисертацію зі спеціальності 01.02.06 — «Динаміка і міцність машин, приладів і апаратури» на тему «Нелінійні явища накопичення втомних пошкоджень в алюмінієвому матеріалі Д16АТВ» захистив у 1983 р. в Київському інституті інженерів цивільної авіації.

В 1991 році закінчив докторантуру Інституту металургії ім. А. А. Байкова АН СРСР (м. Москва), а в 1993 році захистив докторську дисертацію на тему «Термоактиваційний аналіз і точки біфуркації пластичного деформування і руйнування ОЦК і ГЦК металів в задачах прогнозування ресурсу роторів», присвячену розробці методології прискорених випробовувань роторів силових установок авіаційної і ракетно-космічної техніки.

З 1994 по 2008 рр. працював проректором з наукової роботи, першим проректором, завідувачем кафедри автомобілів Житомирського державного технологічного університету. З лютого 2008 року працює в ЖНАЕУ.

Громадська діяльність

  • Голова Житомирської обласної громадської організації «Фонд ІНТЕЛЕКТ ПОЛІССЯ»
  • Голова Житомирської обласної організації Всеукраїнського товариства синергетики.

Доробок

Розробив теоретичні засади прискорених сертифікаційних випробовувань натурних конструкцій авіаційної і ракетно-космічної техніки в умовах складного температурно-силового навантаження, що дозволяє скоротити час випробовувань у 10-100 разів при достовірності прогнозу не гірше 0,96.

Отримав важливі теоретичні узагальнення кінетики критичних явищ та електрофізичних процесів у деформованих перколяційно-фрактальних середовищах, що дозволило запропонувати технології виготовлення та використання нового класу надчутливих тензометричних пристроїв, в тому числі — і для тензометрії біологічних об'єктів.

Розробив теорію і запропонував більше 20 конструкцій нового класу гідро-вітро-коліс з орієнтаційо-змінною парусністю.

Розробив принципи конструювання, розрахунків та впровадження сучасних програмно-апаратних комплексів для дослідження кінематики та динаміки машин, вузлів і трансмісій.

Під керівництвом і при безпосередній участі проф. Грабара І. Г. викнувалось ряд важливих міжнародних наукових проектів:

  • Проект гранту шостої рамкової програми Європейського Союзу № STRP 504937-1 «Multifunctional percolated nanostructured ceramics fabricated from hydroxylapatite»;
  • Ряд проектів програми Темпу-Тасіс;
  • Ряд проектів з випробовувань натурних конструкцій авіаційної і ракетно-космічної техніки на прискорене визначення граничної несучої здатності та ресурсу з авіаційно-космічними фірмами СРСР, Росії, США, Південної Кореї, України тощо.

Сфера наукових інтересів: синергетика і нелінійні явища, міцність машин, дослідження натурних конструкцій на граничну несучу здатність, сучасні технології, інновації в АПК, резонансна біоактивація води та її вплив на кінетику процесів в живій природі.

Автор більше 200 наукових праць та винаходів, серед яких :

  1. Грабар І. Г. Термоактиваційний аналіз та синергетика руйнування. Наукова монографія. — Житомир. — ЖІТІ. — 2003. — 312 с.
  2. Грабар І. Г., Яхно О. М.,Таурит Т. Г. Ветроэнергетика: расчет и конструирование ВЭУ. — Житомир, ЖИТИ, 2003. −255 с.
  3. Грабар І. Г., Грабар О. І., Гутніченко О. А., Кубрак Ю. О. ПЕРКОЛЯЦІЙНО-ФРАКТАЛЬНІ МАТЕРІАЛИ: властивості, технології, застосування. Наукова монографія. — Житомир: ЖДТУ. — 2007 — 370 с.
  4. Грабар І. Г., Титаренко В. Є. Система технологій і основи бізнес-планування. — Навчальний посібник. — Житомир, ЖІТІ, 2002. — 128 с.
  5. Грабар І. Г., Ходаківський Є. І., Вознюк О. В., Возна Л. Ю. Синергетика економічних систем. — Житомир, ЖДТУ.Навчальний посібник. — 2003. — 244 с.
  6. Грабар І. Г., Вінник В. Ю., Защипас С. М. Суховецька С. В. Комп"ютерний переклад. — Житомир, ЖДТУ. Навчальний посібник.- 2004. — 205 °C.
  7. Грабар І. Г., Малиновський А. С., Лещенко М. І., Ходаківський Є. І. Технопарки інноваційного підприємництва. — Житомир. — ЖНАЕУ. — 2009. — 360 с.
  8. Тензометричний пристрій професора Грабара для виміру механічних деформацій. Винахід України, 39401А, бюл.№ 5, 2001 р.
  9. Грабар І. Г., Кубрак Ю. О. Деформовані перколяційно-фрактальні матеріали: новий клас надчутливих датчиків. — Mechanics 2004. Proceedings of the International Scientific Conference. — Rzeszuv. — 2004
  10. Грабар І. Г., Грабар О. І. Фрак тали і тензори в наукових дослідженнях. — Житомир. — ЖДТУ.- 2007. — 69 с.
  11. Грабар І. Г. Основи надійності машин. — Житомир. — ЖДТУ. — 1999. — 298 с.
  12. Бурлака В. А., Грабар І. Г., Хом'як І.В Екологія відходів. Наукова монографія — Житомир.- Рута.- 2007. — 512 с.
  13. Грабар І. Г., Рисіч А. В. Гідро вітроколесо з орієнтаційно-змінною вітрильністю. — Патент України № 20609 від 15.02.2007
  14. І.Г. Грабар, Г.П. Водяницький. Теорія та технологія наукових досліджень. - Житомир, 2013.

Нагороди

  • «Знак Пошани»
  • Знаком МОНУ «Петро Могила», заслужений професор ЖДТУ

Сім'я

Одружений, дружина Грабар Тетяна Петрівна, вчителька. Має двох доньок – Ольгу та Олену[1].

Примітки

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 26 грудня 2010. Процитовано 17 лютого 2009.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.