Гравець ігор

«Гравець ігор» (англ. The Player of Games) — науково-фантастичний роман шотландського письменника Ієна М. Бенкса, що побачив світ 1988 року. Він був другим у серії романів про Культуру. Кіностудія Пате планувала в 1990-х зняти за його мотивами фільм, але цим планам не судилося збутися[1].

Гравець ігор
The Player of Games
Жанр наукова фантастика і космічна опера
Автор Ієн М. Бенкс
Мова англійська
Опубліковано 1988
Цикл Культура
Попередній твір Пам'ятай про Флеба
Наступний твір Use of Weaponsd
Нагороди

премія «Мандрівна зірка»d (1995)

Українською мовою роман не перекладався[джерело?], існує переклад 2002 року російською мовою під назвою «Игрок».

Роман присвячений висвітленню укладу життя, моралі та політики Культури (гедоністинчного, соціалістичного, анархічного суспільства галактичного масштабу) та її взаємодії з «не-окультуреними» цивілізаціями. Його сюжет — одна з операцій Спеціальних обставин (дипломатично-шпигунського корпусу Культури) з підриву Імперії Азад (не-окультуреного державного утворення з Малої Магеланової Хмари), чий уклад життя і політику Культура не схвалює. Засобом диверсії є маніпулятивна засилка в Азад на турнір з гри азад (імперія має ту ж назву, що й гра) громадянина культури, неперевершеного чемпіона в різних настільних іграх.

Сюжет

Джернау Морат Гургех[2], знаменитий гравець у настільні ігри, мешкає в орбіталі Ч'ярк і нудиться успіхом. Спеціальні обставини Культури підходять до нього із запитанням, чи не згодився б він здійснити довгу мандрівку, хоча відмовляються роз'яснити мету мандрівки, доки Гургех не дасть згоду. Поки він обдумує пропозицію, один із його друзів-дронів, Мавгрін-Скел, якого виставили зі Спеціальних обставин з огляду на нестабільну особистість, підбиває його змухлювати в грі, щоб спробувати отримати безпрецедентно досконалу перемогу, виграти так, як ще ніхто не вигравав. Спроба зазнає невдачі, а Мавгрін-Скел вдається до шантажу — загрожує використати свої записи — і так вмовляє Гургеха прийтяти пропозицію Спеціальних обставин, з тією умовою що Мавгріна-Скела відновлять у членстві.

Наступні два роки Гургех проводить у мандрівці в Імперію Азад, для визначення соціального та політичного статусу служить гра з назвою азад. Гра настільки тонка й складна, що тактика гравця визначається його політичними й філософськими поглядами. На час прибуття Гургех опанував засади гри, але у нього залишаються сумніви, чи зможе він боротися з супротивниками, які вдосконалювали свої вміння все життя.

Гургех висаджується на центральній планеті Імперії Еа у супроводі іншого дрона, Флера-Імсахо. Час перед турніром Бенкс використав для того, щоб змалювати життя в імперії й пояснити, що в ній обурює Культуру, і чому Культура та Імперія Азад стоять на порозі збройного конфлікту.

Як громадянин Культури Гургех природно грає у стилі, що різко відрізняється від стилю своїх супротивників — ті групуються проти нього, щоб лише не дати йому виграти (це дозволено правилами гри). Долаючи коло за колом, він грає з дедалі високоставленішими політиками Азаду, і врешті-решт із самим імператором. Фінальна гра відбувається на Вогняній планеті, яка періодично загоряється, оскільки місцеві рослини виробляють надто багато кисню. Час фіналу спеціально підібраний так, щоб із завершенням партії полум'я охопило замок, що символізувало б відродження імперії у вогні. Однак, імператору світить неминуча поразка, і він наказує своїм людям убити глядачів, а потім пробує вкоротити життя самому Гургеху, але стається по іншому — імператор гине від власного вистрілу, який зрекошетив від дрона Флера-Імсахо. Дрон відмовляється сказати Гургеху, чи було це випадковістю.

Флер-Імсахо зізнається, що участь Гургеха в турнірі була частиною підступів Спеціальних оставин з метою розвалити корумповану і дику Імперію зсередини, а сам Гургех був тільки пішаком у набагато масштабнішій грі. Потім Гургеху повідомили, що після смерті імператора, імперія колапсувала без інтервенції Культури. Але Гургех, на відміну від читача, якому все розповідають в останньому реченні, так і не довідався іншого — Флер-Імсахо, який виявився оповідачем цієї історії, з самого початку замаскував себе Мавгріном-Скелом, і те, що Гургех згодився взяти участь в операції, теж було його маніпуляцією. Розуми все розрахували (може затратили якусь мілісекунду), вони були впевнені, що Гургех виграє.

Азад

У гру азад грають в Імперії Азад. Мовою імперії слово «азад» означає машина або система, але його застосовують також для позначення складної істоти: тварини, рослини чи штучного інтелекту.

Книга не наводить правил гри, однак дає зрозуміти, що вона тактична, й грають у неї на тривимірних дошках різної форми й різних розмірів. Зазвичай дошки достатньо великі, щоб гравці могли б у них ходити, пересуваючи фігури чи взаємодіючи з ними. Число гравців може бути різним, і це впливає на тактику, оскільки гравці можуть скооперуватися проти інших. Крім уміння та тактики на гру можуть впливати випадкові події (як у картах чи інших азартних іграх), і це може драматично вплинути на результат.

Деталі гри

Гра складається з кількох менших на зразок карт, що дозволяє гравцям розбудовувати свої сили для використання на трьох гігантських дошках (Дошці походження, Дошці форми та Дошці становлення) та на кількох менш важливих дошках.

У грі використовуються різні фігури, які гравець може використовувати (військові частини, ресурси і навіть філософські поняття). Деякі фігури генетично сконструйовані, й можуть міняти форму в процесі гри та в залежності від оточення. Вони чутливі до дотику гравця, їх важко зрозуміти: в одній зі сцен Гругеху рекомендують спати, тримаючи важливі фігури, щоб він міг краще зрозуміти їх у грі.

Значення в суспільному житті імперії

Гра визначає соціальний статус гравця в імперії. Визначальний турнір відбувається кожного «Великого року» (приблизно через кожні 6 років Культури). Спочатку в основний турнір допускаються 12 тисяч гравців. У попередніх колах їхнє число поступово зменшується, переможець фінальної гри стає імператором. Гравці, що вибули з основного турніру, беруть участь у менших, які визначають їхні кар'єри. Складність гри настільки відповідає реальності, що особисті якості гравця, його політичні та філософські погляди, впливають на те, як він грає (тут ідея в тому, що протилежні ідеології випробовуються до того, як переможець зможе втілити їх у реальному житті).

Головний герой довідується, що суть гри виражає інтереси соціальної еліти, зміцнює та підтримує гендерні й кастові звичаї імперії, що робить «справедливість», яка, як вважається, визначає результати турнірів і формує азадське суспільство, брехнею. Герой роману врешті-решт усвідомлює, що його власна й успішна тактика, відповідає цінностям його власної цивілізації, Культури, хоча він розуміє також, що на його думки й поведінку вплинуло те, як його змусили взяти участь у турнірі. У розмові тет-а-тет з імператором напередодні фінальної гри, йому вказують на абсурдність ситуації, коли такий новачок як він, усього лише з двома роками підготовки, може систематично перемагати гравців, які вдосконалювалися в грі все життя. Герой усвідомлює тоді, що його успіх задячає досвіду, набутому в різних видах стратегічних ігор. З огляду на це Культура з самого початку запланувала використати його, щоб дискредитувати брутальність азадського суспільства й викрити брехню про те, що гра є аналогом соціальної реальності.

SpaceX

У 2015-му Ілон Маск, вшановуючи пам'ять Бенкса, дав двом автономним кораблям-дронам проекту SpaceX назви кораблів із «Гравця ігор» Just Read the Instructions (Просто прочитай інструкцію) та Of Course I Still Love You (Звісно, я тебе ще кохаю).[3][4]

Виноски
  1. Exclusive: Iain M Banks Talks Culture
  2. Англійське написання Jernau Morat Gurgeh. Правила читання прізвищ невідомі.
  3. Speck, Emilee (25 червня 2015). SpaceX resupply launch, barge landing attempt set for Sunday. Orlando Sentinel. Процитовано 26 червня 2015.
  4. Розуми кораблів Культури мають у Бенкса незвичне почуття гумору.


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.