Градиленко Дмитро Віталійович

Дмитро Віталійович Градиленко (рос. Дмитрий Витальевич Градиленко; нар. 11 серпня 1969, Москва, СРСР) — радянський та російський футболіст, захисник, майстер спорту, згодом — футбольний агент, телекоментатор.

Дмитро Градиленко
Особисті дані
Повне ім'я Дмитро Віталійович Градиленко
Народження 11 серпня 1969(1969-08-11) (52 роки)
  Москва, СРСР
Зріст 179 см
Вага 75 кг
Громадянство  СРСР
 Росія
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
СДЮСШОР-2 ЛРОНО (Москва)
ЦСКА
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1986—1987 «Червона Пресня» 29(0)
1987—1988 «Спартак» (М) 6(0)
1989 ЦСКА 1(0)
1989 «СКА-Карпати» 5(0)
1989—1993/ «Спартак» (М) 16(0)
1992—1993→  «Спартак-д» (М) 33(0)
1993 «Інтеррос» 15(0)
1994 «Лада» (Т) 23(1)
1995 ЦСКА (М) 20(0)
1995→  ЦСКА-д 2(1)
1996—1998 «Ростсільмаш» 58(4)
1998→  «Ростсільмаш-д» 1(0)
1998 «Торпедо» (М) 14(0)
1999 «Жемчужина» 8(0)
1999→  «Жемчужина-2» 1(0)
2000—2001 «Локомотив» (НН) 25(1)
2001 «Титан» (Реутов) 14(0)
2002 «Металург» (Видне) (КФК)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Життєпис

Вихованець СДЮШОР ЦСКА Москва. Розпочинав футбольну кар'єру в московських клубах «Червона Пресня», ЦСКА та «Спартак».

У вищій лізі Росії виступав за команди «Спартак», «Лада», ЦСКА, «Ростсільмаш», «Торпедо», «Жемчужина» та нижньогородський «Локомотив», в якому був капітаном[1]. Дебютував у вищій лізі Росії 21 березня 1993 в домашньому матчі московського «Спартака» проти «Спартака» з Владикавказа, замінивши на 64-й хвилині Раміза Мамедова. Зіграв 11 матчів у Кубку СРСР, 9 матчів у Кубку Росії та 7 матчів в єврокубках.

Після завершення кар'єри гравця працював футбольним агентом та коментатором на телеканалі «Спорт», згодом — «Росія-2». Коментував трансляції чемпіонатів світу та Європи 2004[2], 2006[3], 2008, 2010 та 2012 року. У 2010-2011 роках перебував на посаді спортивного директора брянського «Динамо»[4]. З вересня 2012[5] по серпень 2015 року займав посаду спортивного директора в футбольному клубі «Зеніт» (Пенза)[6][7].

1 грудня 2018 року стало генеральним директором клубу «Урожай»[8]. Але за даними сайту ПФЛ генеральним директором в «Урожаї» значився Іван Хатильов.

У червні 2019 року відсторонений від футболу (заборона вести будь-яку діяльність, пов'язану з футболом) терміном на один рік[9][10].

У вересні 2020 року журналіст видання «Спорт-Експрес» Максим Алланазаров повідомив, що Градиленко працює в службі таксі[11].

Досягнення

Примітки
  1. Дмитрий Градиленко: Не зачисляйте нас в «шабашники». «Советский спорт». 14 листопада 2000. Архів оригіналу за 29 березня 2010. Процитовано 13 січня 2019.
  2. Евро-2004. В Португалию едут Казаков, Твалтвадзе и Уткин. Sports.ru. 6 червня 2004.
  3. 9 июня 2006 года ВГТРК начинает трансляции матчей Чемпионата мира на телеканалах "Россия" и "Спорт". Федеральное агентство по печати и массовым коммуникациям. 12 травня 2006.
  4. Градиленко покинул брянское «Динамо» (рос.)
  5. Комментатор "России 2" нашел работу в клубе второго дивизиона. Lenta.ru. 13 вересня 2012.
  6. Градиленко стал спортивным директором пензенского «Зенита» (рос.)
  7. Дмитрий Градиленко ушел из пензенского «Зенита» (рос.)
  8. Градиленко стал гендиректором «Урожая» (рос.)
  9. КДК на год отстранил от футбола Градиленко и Дышекова (рос.)
  10. Градиленко отказался комментировать свое отстранение от футбольной деятельности (рос.)
  11. Николай Егорычев. Бывший игрок «Спартака» стал таксистом. Резкий поворот в судьбе Градиленко. www.championat.com (рос.). Процитовано 3 вересня 2020.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.