Грандковський Микола Карлович

Мико́ла Ка́рлович Грандко́вський (рос. Никола́й Ка́рлович Грандко́вский; нар. 11 [23] лютого 1864, Саратов пом. 5 [18] травня 1907, Пенза) — російський жанровий маляр, педагог, експонент Товариства пересувних художніх виставок.

Микола Карлович Грандковський
Николай Карлович Грандковский
При народженні Николай Карлович Грандковский
Народження 11 (23) лютого 1864
Саратов, Саратовська губернія, Російська імперія
Смерть 5 (18) травня 1907 (43 роки)
  Пенза, Пензенська губернія, Російська імперія
Країна Російська імперія
Жанр жанрове малярство
Навчання Московське училище живопису, скульптури та зодчества
Діяльність художник
Напрямок реалізм
Нагороди

медалі Императорской Академии художеств:

  • дві Малі срібні (1885, 1886);
  • дві Великі срібні (1888).
Премії
  • Перша премія Московського товариства любителів мистецтв (МТЛМ) за «Портрет писателя И. Н. Златовратского» (1894);
  • Друга премія МТЛМ за картину «Купаться» (1895).

 Грандковський Микола Карлович у Вікісховищі

Біографія

Народився в Саратові. Син колежського секретаря Карла Михайловича Грондковського (*1833, Саратов — †?) та Катерини Павлівни Ільїной (*1835 — †1873). Початкову художню освіту здобув у саратівських художників Д. Н. Россова та М. І. Доливо-Добровольского, за рекомендацією яких в 1880 році вступив до Московського училища живопису, скульптури та зодчества. Навчався за кошти рідного міста. За час навчання отримав дві Малі і дві Великі срібні медалі Імператорської Академії мистецтв «За успіх у малюванні».

Після закінчення училища в 1889 році жив в Москві. З 1891 року — експонент Товариства пересувних художніх виставок, з 1892 — член Московського товариства любителів мистецтв. У 1894 році нагороджений першою премією Московського товариства любителів мистецтв за «Портрет письменника Н. Н. Златовратського», в 1895 другою премією за картину «Купатися».

На запрошення Костянтина Савицького, котрий очолив новостворену побудовану Пензенську картинну галерею і Пензенське художнє училище імені К. А. Савицького, Микола Грандковський в 1897 році покидає Москву і переїжджає до Пензи, де в числі інших московських художників Костянтина Клодта, Петра Коровіна і Миколи Жукова, стає викладачем училища і Пензенської духовної семінарії.

Помер маляр від тифу. У 1907 році в Пензі відбулася персональна посмертна виставка творів Миколи Грандковського. М. К. Грандковський був одружений з Вірою Павлівною, родина мала сина Миколу та дочок Софію і Таісію. В період 1913—1914 рр. вдова проживала із дітьми в Притулку для вдів і сиріт російських художників імені П. М. Третьякова (м. Москва, Лаврушинський пров., 3/8).

Галерея

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.