Гречіхін Микита Артемович
Микита Артемович Гречихин[1] (1903–1943) — старшина Робітничо-селянської Червоної Армії, учасник німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1944).
| Микита Артемович Гречіхін | |
|---|---|
 | |
| Народження |
1903 Ігрень |
| Смерть |
1943 Хойницький район Гомельська область |
| Поховання | Хойники |
| Приналежність |
 СРСР |
| Рід військ | Піхота |
| Роки служби | 1942—1943 |
| Звання |
 Старшина |
| Війни / битви | Німецько-радянська війна |
| Нагороди |
  |
Біографія
Микита Гречихин народився в 1903 році в селищі Ігрень (нині в межах Дніпра) в селянської родині. Початкову освіту отримав, працював будівельником. У лютому 1942 році Гречихин був призвааний на службу в Робітничо-селянську Червону Армію і направлений на фронт німецько-радянської війни. Брав участь в боях на Брянському, Західному, Орловському, Центральному і Білоруському фронтах. Брав участь в Орловській, Чернігівсько-Прип'ятській, Гомельсько-Речицькій операціях. До вересня 1943 року старшина Микита Гречихин був помічником командира взводу 1185-го стрілецького полку 356-ї стрілецької дивізії 61-ї армії Центрального фронту. Відзначився під час битви за Дніпро[1].
Під час боїв на підступах до Дніпра в районі села Любеч Ріпкинського району Чернігівської області Української РСР Гречихин, перебуваючи в розвідці в складі розвідгрупи, виявив німецький підрозділ чисельністю близько 50 осіб. Скориставшись перевагою раптовості, він атакував противника, знищивши 9 ворожих солдатів і ще 1 взяв у полон[1].
Під час форсування Дніпра Гречихин розшукав 5 човнів і на чолі групи бійців одним з перших переправився через річку і кулеметним вогнем прикрив переправу батальйону. 4 жовтня 1943 року в бою на річці Брагинка в районі села Пірко Брагінського району Гомельської області Білоруської РСР разом з групою солдатів зайшов в тил противника і знищив 37 солдатів і офіцерів ворога, що сприяло тим самим успішному просуванню батальйону[1].
29 листопада 1943 року полк натрапив на сильно укріплені німецькі позиції в районі сіл Туневщіна і Глинище Хойницького району. Взвод, в якому служив Гречихин, кілька разів піднімався в атаку і, досягнувши траншей противника, змусив того відступити. У тому бою Гречихин загинув[1].
Був похований в селі Туневщіна, пізніше був перепохований в братській могилі в місті Хойникі.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 січня 1944 року за «мужність, відвагу і героїзм, проявлені в боротьбі з німецькими загарбниками» старшина Микита Гречихин посмертно був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу. Також посмертно був нагороджений орденом Леніна[1] .
На честь Гречіхіна названа школа в Дніпропетровську. У 1977 році село Богуславіца перейменована в Гречіхін[1].
Примітки
Література
- И генерал, и рядовой. Днепропетровск: Промінь, 1983.