Григор II Маміконян

Григор II Маміконян (вірм. Գրիգոր Բ Մամիկոնյան; д/н —748) — вірменський військовий діяч, спарапет у 745—748 роках, очільник антиарабського повстання, 10-й гахерец ішхан (головуючий князь) в 745—746 і 748 роках.

Григор II Маміконян
Народився 8 століття
Помер 748[1][2]
Національність вірмени
Діяльність суверен
Титул prince of Armeniad[3][4][5] і prince of Armeniad[1][4][6]
Рід Маміконянd
Батько Hrahat Mamikoniand[7][8]
Брати, сестри Мушел VI Маміконян

Життєпис

За різними відомостями син Грагата Маміконяна або Мушела V Маміконяна (відповідно онук Хамасаспа IV). Разом з братами Давидом і Мушелом був наближеним до гахерец ішхана (головуючого князя) Вірменії Артавазда Камсаркана, оскільки їх сестра Шушан була заміжна на ним.

732 року Григор разом з братом Давидом відмовився визнавати призначення Ашота III Багратуні новим гахерец ішханом. Але зазнали Маміконяни зазнали поразки віж арабського валі Марвана ібн Мухаммада. потрапивши у полон. Їх усіх було заслано до Ємену.

744 року після смерті халіфа Гішама почалася боротьба за його трон. Цим скористалися Маміконяни, що втекли з заслання, повернувши до Вірменії. тут очолили нове антиарабське повстання, яке водночас було спрямовано проти роду Багратуні. Але того ж року халіф Марван II завдав поразки Маміконяном, полонивши Давида, якого було страчено.

Втім у 745 році Григор Маміконян зумів перетягнути на свій бік нахарарів та ішханів, які надали йому посаду спарапета, позбавивши її Ашота III Багратуні, а брата Григора — Мушела — оголошено гахерец ішханом. Втім у 746 року Маміконян зазнав поразки від арабів, але продовжив боротьбу. 748 року відновив наступ на багратуні, оскільки той втратив підтримку від халіфа, що вимушен бувборотися з повстання Аббасидів. Григор Маміконян полонив Багратуні, якого наказав засліпити. Того ж року Григор помирає від якоїсь хвороби.

Примітки
  1. Grousset R. Histoire de l'Arménie des origines à 1071 / Payot Editeur — Paris: 1947. — P. 319. — ISBN 978-2-228-88912-4
  2. Settipani C. Continuité des élites à Byzance durant les siècles obscurs: Les princes caucasiens et l'Empire du VIe au IXe siècle — Paris: 2006. — P. 142. — ISBN 978-2-7018-0226-8
  3. Grousset R. Histoire de l'Arménie des origines à 1071 / Payot Editeur — Paris: 1947. — P. 318–319. — ISBN 978-2-228-88912-4
  4. Toumanoff C. Les dynasties de la Caucasie chrétienne de l'Antiquité jusqu'au xixe siècle: Tables généalogiques et chronologiques — Rome: 1990. — P. 508.
  5. Settipani C. Continuité des élites à Byzance durant les siècles obscurs: Les princes caucasiens et l'Empire du VIe au IXe siècle — Paris: 2006. — P. 142 et 337. — ISBN 978-2-7018-0226-8
  6. Settipani C. Continuité des élites à Byzance durant les siècles obscurs: Les princes caucasiens et l'Empire du VIe au IXe siècle — Paris: 2006. — P. 142 et 147. — ISBN 978-2-7018-0226-8
  7. Toumanoff C. Les dynasties de la Caucasie chrétienne de l'Antiquité jusqu'au xixe siècle: Tables généalogiques et chronologiques — Rome: 1990. — P. 333.
  8. Settipani C. Continuité des élites à Byzance durant les siècles obscurs: Les princes caucasiens et l'Empire du VIe au IXe siècle — Paris: 2006. — P. 142–147. — ISBN 978-2-7018-0226-8

Джерела
  • René Grousset: Histoire de l'Arménie des origines à 1071. Paris, Payot 1947 (Nachdrucke 1973, 1984, 1995, 2008).
  • Cyrille Toumanoff: Les dynasties de la Caucasie chrétienne de l'Antiquité jusqu'au XIXe siècle: Tables généalogiques et chronologiques. Rome 1990.
  • Christian Settipani: Continuité des élites à Byzance durant les siècles obscurs. Les princes caucasiens et l'Empire du VIe au IXe siècle. de Boccard, Paris 2006, ISBN 978-2-7018-0226-8
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.