Гриневський Ілля Самсонович

Закінчив Глухівський вчительський інститут у 1918 році.

Учасник Громадянської війни. Воював в складі Червоної армії проти українських визвольних змагань. Потім був завідувачем Стародубськими політпросвітою і відділом народної освіти. Добровільно вступив до Червоної Армії і воював з денікінцями (був поранений і контужений), повернувся на радянську роботу в Стародуб.

На початку 1921 року І. С. Шкапа публічно висловився за скасування продрозкладки, за що був виключений з партії і заарештований — правда, не надовго.

З 1922 року І. С. Шкапа був викладачем в Гомельській радпартшколі, займався журналістикою, а в 1925 році його перевели до Москви для роботи в «Селянської газеті». З 1928 року він працював в редакції створеного О. М. Горьким журналу «Наши достижения».

Друкується з 1929 року. Автор багатьох нарисів про становлення радянської промисловості і сільського господарства в роки перших п'ятирічок («Селяни і радянська влада», «Обличчям до обличчя», 1934; перероблена видавництвом під назву «Своїми очима», 1958, та інші).

Брав участь у редагуванні першого тому «Історії громадянської війни».

У вересні 1935 року І. С. Шкапа був заарештований, два роки перебував у одиночній камері, а потім 18 років — в колимських таборах, звідки зміг повернутися лише в 1955 році. Був повністю реабілітований — допомогли заяви його близьких знайомих — академіка І. І. Мінца та М. А. Шолохова.

Помер письменник у 1992 році[2].

Нагороджений медалями. Член Союзу письменників СРСР (1935).

• Железо и хлеб. — М., 1931. 
• Лицом к лицу. — М., 1934. 
• Своими глазами. — М., 1958. 
• Семь лет с Горьким: Воспоминания. — М., 1964.
  

• Енциклопедичний словник псевдонімів на Академіці