Гриценко Володимир Ілліч
Володи́мир Іллі́ч Грице́нко (23 травня 1937) — український вчений, знавець технічної кібернетики, професор. 1977 — лауреат Державної премії УРСР, 1982 — Державної премії СРСР, 1997 — лауреат Державної премії України. Нагороджений орденами «Знак Пошани», Трудового Червоного Прапора, орденом «За заслуги» третього ступеня, Почесною грамотою Верховної Ради України, заслужений діяч науки і техніки України, член-кореспондент НАНУ.
| Гриценко Володимир Ілліч | |
|---|---|
| Народився |
23 травня 1937 (84 роки) Іпатово, Ставропольський край, РРФСР, СРСР |
| Країна |
 СРСР Україна |
| Діяльність | науковець |
| Alma mater | Ростовський державний університет шляхів сполученняd |
| Галузь | кібернетика |
| Заклад | Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України, Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій і систем НАН України та МОН України і Кибернетика и вычислительная техника |
| Посада | головний редактор |
| Ступінь | кандидат технічних наук |
| Нагороди |
   Орден «За заслуги» ІІ ступеня  Орден «За заслуги» ІІІ ступеня     |
Життєпис
З 1960 року працює в Інституті кібернетики НАН України. В 1969—1977 роках — вчений секретар, з 1977 працює заступником директора по науковій роботі.
З 1997 року — директор Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем.
Його авторству належать ґрунтовні роботи щодо економіко-математичних моделей і біоекомедицини; інформатики, інформаційних технологій та систем; комп'ютерних технологій навчання.
Розвивав загальну теорію інтелектуальних інформаційних технологій та можливості її застосування в багатообіцяючих мережах обробки інформації. Працював над створенням високодинамічних комп'ютерно-телекомунікаційних середовищ, інтелектуальних комп'ютерних мереж нового покоління та по питанню багатомовності в кібернетичному просторі.
Багато робіт його та творчого колективу впроваджуються на підприємствах та в організаціях Києва.
Керував низкою робіт, виконуваних за державними та міжнародними науково-технічними програмами.
Є автором більше чим 400 наукових праць, з них 19 монографій, зареєстрованих 11 авторських свідоцтв.
Як педагог підготував 15 кандидатів наук.
Входить до складу Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, є членом Консультативної ради по питаннях інформатизації при Верховній Раді України, в складі Національного комітету з інформатики при Президії НАН України.
З 1998 року працює заступником головного редактора, а з 2012 року — головним редактором журналу Кибернетика и вычислительная техника.
Джерела
- Адміністрація Міжнародного Центру
- Прес-центр[недоступне посилання з квітня 2019]
- Гриценко Володимир Ілліч
- Гриценко (рос.)
- Патенти Гриценка В. І (рос.)
- Указ № 355/2013
- ЕСУ