Грицько Кернеренко

Грицько Кернеренко (справжнє ім'я — Гірш бен Борух, Григорій Борисович Кернер; нар. 1863, м. Одеса — пом. 1941, м. Париж) — український письменник, поет та перекладач єврейського походження, який вважається засновником українсько-єврейської літературної традиції[1].

Грицько Кернеренко
Грицько Кернеренко
Ім'я при народженні Кернер Григорій Борисович
Народився 1863
Одеса
Помер 6 листопада 1941(1941-11-06)
Париж
Громадянство Російська імперія
 СРСР
Діяльність письменник, поет, перекладач
 Роботи у  Вікіджерелах

Життєпис

Народився 1863 року в слободі Гуляйполе, в сім'ї заможного заводчика. Закінчив гімназію у Сімферополі, вивчав агротехніку у Мюнхенському політехнікумі. Займався господаркою у своєму маєтку в місті Гуляйполе.

Друкувався у альманасі «Складка», антологіях «Акорди», «Розвага», часописі «Літературно-науковому віснику»[2] та інших.

В 1920 р. з родиною - дружиною Ревекою Михайлівною, та трьома синами: Яківом, Віктором та Емілем, через Крим та Туреччину виїхав до Франції. З 1926 р. проживав в м. Кламар, а пізніше в Парижі.

Після окупації Франції нацистами - всі троє синів були заарештовані, поміщені в табір Compiegne, після переведені в Drancy та депортовані в табір Auschwitz де загинули.

Помер 6 листопада 1941 р. в Парижі

Був похований в колумбарії відомого кладовища Пер-Лашез (Père Lachaise) (Париж, Франція). З 1952 р. місця поховання не існує[3][4]

Твори

Літературна спадщина Грицька Кернеренка становить кілька сот віршів, поетичних перекладів, кілька коротких оповідань і казок, та одна п'єса.

  • «Правдива казка». Оповідання (1886);
  • «Невеличкий збірник творів Грицька Керненка» (1890);
  • «Щетинник. З народного життя». Поема (1892);
  • «В досужий час. Лірна поезія». Поезії (1896);
  • «Цїлюще зїлля». Оповідання (1904)[5];
  • «Менти натхнення». Збірник творів (1910)[6].

Грицько Керненко присвятив пам'яті Тараса Шевченка кілька своїх віршів («Роковини смерті Шевченка» (1890), «Пам'яті Шевченка» (1909) та інші)[7]. Також присв'ятив вірш пам'яті Віта Косовцов у 1899 році[8].

Перекладацтво

Переклав окремі твори Генріха Гейне, Олександра Пушкіна, Шолом-Алейхема, Ольги Чюміної, Семена Фруга, Семена Надсона, Олексія Апухтіна.

Примітки
  1. Йоганан Петровський-Штерн. Постання українсько-єврейської ідентичності: Йоганан Петровський-Штерн і його нова книжка
  2. Літературно-науковий вістник Книжка V. За май 1902 року
  3. М.Фролов, С.Звілінский. В пошуках Грицька Кернеренка. Генеалогічний детектив. Історична правда. Процитовано 6 листопада 2021.
  4. Mykhaylo Frolov, Serhii Zvilinsky. In search of Hrytsko Kernerenko, person without a profession: A genealogical mystery. UJE - Ukrainian Jewish Encounter (амер.). 7 вересня 2021. Процитовано 6 листопада 2021.
  5. Кернеренко, Грицько. Цїлюще зїлля Літературно-науковий вістник: літ.-критич. зб. Кн. 11. Львів: З друкарні НТ ім. Шевченка, 1904 (листопад). 89-184; 65-140 с. Бібліогр.: с. 130-140.
  6. Записки Наукового товариства імені Шевченка
  7. Грицько Керненко (Григорий (Гірш бен Борух) Кернер) Вірші
  8. Іван Кушніренко, Володимир Жилінський. Люди Гуляйпільщини Біографічно-довідкове видання. м. Запоріжжя. «Дніпровський металург»ю 2004. 222 с.: іл. ISBN 966-7748-69-3

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.