Гроссман Володимир Якович

Володимир Якович Гроссман (нар. 30 березня 1895(18950330), містечко Хорошки Житомирського повіту Волинської губернії, тепер смт Хорошів Житомирського району Житомирської області 1971, місто Москва, тепер Російська Федерація) радянський державний діяч, фінансист, керуючий Промислового банку СРСР, член Президії ВРНГ СРСР, член ВЦВК. Член Центральної контрольної комісії ВКП(б) у 1927—1934 роках. Член Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б) у 1934—1939 роках.

Гроссман Володимир Якович
Народився 30 березня 1895(1895-03-30)
містечко Хорошки Житомирського повіту Волинської губернії, тепер смт Хорошів Житомирського району Житомирської області
Помер 1971(1971)
місто Москва
Громадянство  Росія,  СРСР
Національність єврей
Партія КПРС

Життєпис

Народився в єврейській родині приватного повіреного та лікаря-стоматолога. З червня 1912 по червень 1914 року працював репетитором у Варшаві. У 1914 році закінчив гімназію у Варшаві.

У червні 1914 — грудні 1917 року — студент медичного факультету філіалу Варшавського університету в місті Ростові-на-Дону. Також працював репетитором.

Член РСДРП(б) з липня 1917 року.

У січні — квітні 1918 року — завідувач відділу середніх шкіл Комісаріату фінансів і просвіти Донської радянської республіки в Ростові-на-Дону.

У травні 1918 — березні 1919 року — член колегії Рязанського губернського земельного відділу, начальник відділу Рязанського губернського відділу народної освіти.

У квітні 1919 — квітні 1920 року — завідувач відділу комунального господарства Волинського губвиконкому, завідувач Волинського губернського фінансового відділу в Житомирі.

У квітні — жовтні 1920 року — завідувач Тульського губернського фінансового відділу.

У жовтні 1920 — липні 1921 року — завідувач Самарського губернського фінансового відділу, член президії виконавчого комітету Самарської губернської ради.

У серпні 1921 — липні 1922 року — секретар торгового представництва РРФСР у Польщі (місто Варшава).

У липні 1922 — серпні 1924 року — завідувач загального відділу Управління державними податками, начальник адміністративного управління Народного комісаріату фінансів РФСР.

У серпні 1924 — березні 1931 року — заступник керівника, керівник групи вивчення сільськогосподарського податку Центральної контрольної комісії ВКП(б), завідувач фінансової інспекції Народного комісаріату робітничо-селянської інспекції СРСР.

У квітні 1931 — 1932 року — член Президії Вищої ради народного господарства (ВРНГ) СРСР. У 1932 — січні 1934 року — начальник організаційно-рацоналізаторського відділу, член колегії Народного комісаріату важкої промисловості СРСР.

Одночасно в 1933—1938 роках — слухач факультету особливого призначення Московського енергетичного інституту імені Молотова.

У лютому 1934 — серпні 1937 року — керівник групи адміністративно-радянської і організаційно-штатної роботи Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б).

5 серпня 1937 — вересень 1948 року — керуючий Промислового банку СРСР.

У жовтні 1948 — березні 1949 року — начальник Управління капітального будівництва Міністерства нафтової промисловості південних і західних районів СРСР.

У квітні — грудні 1949 року — начальник Головного управління із будівництва підприємств рідкого палива і газової промисловості «Головгазпаливбуд» Міністерства нафтової промисловості СРСР.

У грудні 1949 — серпні 1952 року — заступник начальника Головного управління із будівництва підприємств нафтової промисловості в східних районах «Голосхіднафтобуд» Міністерства нафтової промисловості СРСР. У серпні 1952 — лютому 1953 року — заступник начальника Головного управління із будівництва підприємств нафтової промисловості в Башкирській АРСР і Татарській АРСР «Головтатбашнафтобуд» Міністерства нафтової промисловості СРСР.

З лютого по травень 1953 року не працював, перебував на пенсії.

У травні — серпні 1953 року — заступник начальника Головного управління капітального будівництва Міністерства внутрішньої і зовнішньої торгівлі СРСР. У серпні 1953 — вересні 1956 року — заступник начальника Головного управління капітального будівництва Міністерства торгівлі СРСР. У вересні 1956 — травні 1957 року — заступник начальника відділу капітального будівництва і експертизи Міністерства торгівлі СРСР.

З червня по грудень 1957 року — на пенсії в Москві.

У грудні 1957 — січні 1959 року — головний спеціаліст Всесоюзного державного інституту із проєктування підприємств торгівлі і громадського харчування «Союздіпроторг» у Москві. У січні 1959 — після травня 1963 року — головний спеціаліст Державного інституту із проєктування підприємств торгівлі і громадського харчування «Діпроторг» у Москві.

Потім — персональний пенсіонер у Москві.

Помер у 1971 році, похований в колумбарії Новодівочого цвинтаря Москви.

Примітки

    Джерела

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.