Грузило

Грузи́ло (від груз — «вантаж», пор. грузнути)[1] — рибальське пристосування, яке являє собою невеликий шматочок свинцю або бабіту (найбільш важких і легкоплавких металів чи сплавів). Вага частинок, зазвичай, коливається в межах від 5 до 40 г. Форма грузил буває різною. Часто використовується звичайний свинцевий дріб.

Свинцевий дріб
Інші типи свинцевих грузил

На поплавковій вудочці за допомогою грузила виконується вирівнювання поплавця і занурення гачка з наживкою у воду водойми на потрібну глибину. Також може встановлюватися і на рибальських сітках, спінінгах.

На спінінгах грузила використовують, коли приманка легка, а вудилище при цьому жорстке, через що без додаткової ваги приманку неможливо далеко закинути. Спінінгові грузила повинні бути ексцентричними, в яких центр ваги повинен міститись нижче від місця кріплення до волосіні (така форма грузила запобігає закручуванню волосіні на повідку). Деколи спінінгісти використовують спеціальний додатковий пристрій — «антикінкер» (зазвичай його використовують при ловлі на важкі блешні і девони; його ставлять замість грузила між повідком і волосінню).

Згідно зі Словарем української мови Б. Грінченка, словом грузило наприкінці XIX — початку XX ст. називалася жердина із залізною скобою, якою рибалки притримували кінці сітки біля дна при її витяганні[2]. Значення «рибальський тягарець, важок» у словнику Грінченка не наводиться, але воно присутнє в Малоруско-нїмецкому словарі Желехівського й Недільського[3]. У Грінченка кам'яні грузила невода згадуються як грюзь[4].

Див. також

Примітки
  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  2. Грузило // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  3. Желехівський Є., Недільский С. Малоруско-нїмецький словар. Т. 2. — Львів, 1886.
  4. Грюзь // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

Джерела
  • Кузнецов Н. Л.// Сучасна енциклопедія спінінгістів. — Донецьк: ТОВ ПКФ «БАО», 2002. — 384с. ISBN 966-548-582-2
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.