Група 7 періодичної системи елементів

Група 7 періодичної системи елементів — група таблиці елементів, до якої належать Манган, Технецій, Реній та Борій. За старою класифікацією, що використовує коротку форму періодичної таблиці, групу 7 називали підгрупою мангану (побічною підгрупою сьомої групи). Всі елементи групи є перехідними металами.

H He
LiBe BCNOFNe
NaMg AlSiPSClAr
KCaScTiVCrMnFeCoNiCuZnGaGeAsSeBrKr
RbSrYZrNbMoTcRuRhPdAgCdInSnSbTeIXe
CsBa*HfTaWReOsIrPtAuHgTlPbBiPoAtRn
FrRa**RfDbSgBhHsMtDsRgCnUutUuqUupUuhUusUuo
 
 *LaCePrNdPmSmEuGdTbDyHoErTmYbLu
 **AcThPaUNpPuAmCmBkCfEsFmMdNoLr
Група 7 періодичної таблиці

Перші три елементи групи зустрічаються в природі й мають схожі властивості, їхні прості речовини — тугоплавкі метали, сріблясто-сірі на вигляд. Борій у природі не зустрічається. Він був синтезований у лабораторіях і не має стійких ізотопів.

Хімічні властивості

Більшість елементів групи мають 2 s-електрони і 5 d-електронів на зовнішніх оболонках. Хімічні властивості елементів групи визначаються цими 7 електронами. Структура електронних оболонок елементів групи підсумована в таблиці.

ZЕлементКількість електронів на оболонці
25Манган2, 8, 13, 2
43Технецій2, 8, 18, 13, 2
75Реній2, 8, 18, 32, 13, 2
107Борій2, 8, 18, 32, 32, 13, 2

Із усіх елементів групи найбільш розповсюджений Манган, проста речовина якого, марганець, має важливе промислове значення. Технецій та Реній надзвичайно рідкісні. Манган має біологічну роль, входить до складу деяких ензимів. Людське тіло містить приблизно 10 мг цього мікроелементу.

Література

  • Ахметов Н. С. Загальна та неорганічна хімія. — М. : Вища школа, 2001. — ISBN 5-06-003363-5.
  • Лідин Р. А.. Довідник із загальної та неорганічної хімії. — М. : колоси, 2008. — ISBN 978-5-9532-0465-1.
  • Некрасов Б. В. Основи загальної хімії. — М. : Лань, 2004. — ISBN 5-8114-0501-4.
  • Спіцин В. І., Мартиненко Л. І. Неорганічна хімія. — М. : МДУ, 1991, 1994.
  • Турова Н. Я. Неорганічна хімія в таблицях. Навчальний посібник. — М. : ЧеРо, 2002. — ISBN 5-88711-168-2.
  • Greenwood, Norman N.; Earnshaw, Alan. (1997), Chemistry of the Elements (2nd ed.), Oxford:Butterworth-Heinemann, ISBN 0-08-037941-9
  • F. Albert Cotton, Carlos A. Murillo, and Manfred Bochmann, (1999), Advanced inorganic chemistry. (6th ed.), New York:Wiley-Interscience, ISBN 0-471-19957-5
  • Housecroft, C. E. Sharpe, A. G. (2008). Inorganic Chemistry (3rd ed.). Prentice Hall, ISBN 978-0-13-175553-6
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.