Групова збагачувальна фабрика «Самсонівська»

Проект виконано інститутом «Південдіпрошахт». Введена в дію в 1968 році. Проектна потужність 2400 тис. тон на рік, фактична — 3200 тис. тон. Призначення для вироблення коксівного концентрату з рядового вугілля, що доставлялося на фабрику частково у сухому вигляді і частково — гідравлічним транспортом (у 1999 році гідротранспорт ліквідовано). Відповідно до цього була побудована технологія підготовки вугілля до збагачення, яка полягає лише у виділення класу 0-0,5 мм у гідрокласифікаторах. Клас 0,5-80 мм збагачується у відсаджувальних машинах у ширококласифікованому вигляді. Клас 0-0,5 мм повністю підлягає флотації.

Зважаючи на підвищений вміст обводненого дріб'язку, фабрика має розвинене флото-фільтрувальне господарство та термічну сушарню з барабанними агрегатами. Складність сировинної бази фабрики та зростання зольності вугілля, що надходить (з 26 % до 37 % за всі роки існування) зумовили необхідність у багаторазових модернізаціях устаткування та вдосконалення технологічних режимів. Проте залишається нагальною проблемою зниження втрат вугільної маси з відходами, особливо при збагачення дрібних класів та шламу.

Місце знаходження: м. Молодогвардійськ, Луганська область, залізнична станція Сімейкине;

• Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.