Молодогвардійськ

Молодогвард́ійськ (до 1959 селища Атаманівка та Соцмістечко) — місто в Луганській області, центр Молодогвардійської міської громади. З 2014 року місто є окупованим.

Молодогвардійськ
Герб Молодогвардійська Прапор Молодогвардійська
Шахта «Горіхівська»
Основні дані
Країна  Україна
Область Луганська область
Район Луганський район
Громада Молодогвардійська міська громада
Код КОАТУУ: 4411470400
Засноване 1954
Статус міста з 1961 року
Населення ▼ 22 937 (01.01.2017)[1]
Площа 28,8 км²
Густота населення 796 осіб/км²
Поштові індекси 94415—419
Телефонний код +380-6435
Координати 48°20′40″ пн. ш. 39°39′30″ сх. д.
Висота над рівнем моря 221 м
Відстань
Найближча залізнична станція Сімейкине-Нове
До станції 3 км
До обл./респ. центру
 - залізницею 65 км
 - автошляхами 40,7 км
До Києва
 - автошляхами 842 км

Молодогвардійськ у Вікісховищі

Карта
Молодогвардійськ
Молодогвардійськ

Загальні відомості

Населення переважно працює на вугільних шахтах Холдингової компанії «Краснодонвугілля».

На території Молодогвардійська — 2 поштових відділення:

  • вул. Леніна, індекс 94415
  • кв. Кошового, індекс 94418

Географія

Загальна площа Молодогвардійська — 10 км². Довжина міста Молодогвардійська з півночі на південь — 3,2 км, зі сходу на захід — 2,7 км.

Місто розташоване в східній частині Донбасу, на відстані 4 км від Сорокиного. Географічно відноситься до степової зони.

Історія

Виникнення міста зв'язане з початком промислового освоєння запасів коксівного вугілля у північно-західній частині Краснодонського геологічного району. Перші свердловини тут були пробурені в 1936 році. Широка розвідка вугільних пластів почалася в 1944 році. У 1949 році було закінчено розвідку пластів Атаманського комплексу для талівських шахт.

Одночасно з закладанням перших шахт виникло шахтарське селище Атаманівка. Спочатку тут будувалися одноповерхові будинки. Але бурхливий розвиток вугільної промисловості і широкий розмах шахтного будівництва обумовили швидке зростання селища. Рішення про будівництво міста Молодогвардійська було прийнято Міністерством вугільної промисловості СРСР у 1952 році. Взимку 1953 року були проведені геодезичні роботи з проектування міста на місцевості. А влітку 1954 року приступили до закладки вулиць. У 1955 році було закладено три чотириповерхових будинки і фундамент Палацу культури, а в 1957 році перших новоселів прийняли шість нових багатоквартирних будинків. Нове житлове селище отримало став назву Соцмістечко (соціалістичне містечко).

У 1959 році споруджуваному місту дана назва Молодогвардійськ на честь молодіжної підпільної організації часів Другої світової війни — «Молодої гвардії».

З 2014 року місто є окупованим.

Населення

За даними перепису 2001 року населення смт становило 25 654 особи, з них 10,88 % зазначили рідною мову українську, 88,6 % — російську, а 0,52 % — іншу[2].

Економіка

Див. Вугільна промисловість України

Видобування кам'яного вугілля (ВАТ «Краснодонвугілля»):

  1. Шахта «Горіхівська»
  2. Шахта імені 50-річчя СРСР
  3. Шахта «Молодогвардійська»
  4. Шахта «Самсонівська-Західна»

Транспорт

Містом проходить E40М04.

Соціальна сфера

Освіта

Загальноосвітні навчальні заклади:[3]

  • Молодогвардійська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7
  • Молодогвардійська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 10
  • Молодогвардійська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 21

Позашкільні навчальні заклади:[3]

  • Молодогвардійський центр дитячої творчості № 2
  • Дитячо-юнацька спортивна школа № 2

Дошкільні навчальні заклади:[3]

  • Дошкільний навчальний заклад № 12 «Світлячок»
  • Дошкільний навчальний заклад № 25 «Дюймовочка»
  • Дошкільний навчальний заклад № 27 «Ладусі»
  • Дошкільний навчальний заклад № 35 «Рябінушка»
  • Дошкільний навчальний заклад № 51 «Струмочок»

Уродженці

Література
  • Василь Пірко Заселення Степової України в XVI—XVIII ст. // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
  • Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с. ISBN 5-8326-0011-8
  • Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
  • Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.

Примітки
  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua
  3. Список установ освіти. Архів оригіналу за 8 серпня 2012. Процитовано 30 січня 2011.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.