Грушко Олена Арсенівна

Народилась Олена Грушко 17 вересня 1953 року в Хабаровську. Майбутня письменниця рано полюбила літературу, а згідно її спогадів, свій перший великий літературний твір — роман із життя моряків — вона написала ще ученицею другого класу школи. Після закінчення школи Олена Грушко навчалась на філологічному факультеті Хабаровського педагогічного інституту, який закінчила у 1973 році. Після закінчення вишу Грушко працювала на Хабаровській студії телебачення ведучою програм для дітей та юнацтва, пізніше працювала в редакції журналу «Далекий Схід» та в Хабаровському книжному видавництві. Пізніше Олена Грушко заочно закінчила сценарний факультет Всесоюзного інституту кінематографії. Із кінця 80-х років ХХ століття Олена Грушко брала активну участь у роботі Всесоюзного творчого об'єднання молодих письменників-фантастів при видавництві «Молода Гвардія». У 1987 році вона стала учасником семінару молодих фантастів Сибіру і Далекого Сходу в Новосибірську, пізніше була координатором цього творчого об'єднання по Уралу та Поволжю, брала участь у всіх конвентах, які проводило об'єднання, а також у кількох міжнародних з'їздах письменників-фантастів.

У кінці 80-х років ХХ століття Олена Грушко перебралася до Нижнього Новгорода. Спочатку на новому місці проживання письменниця продовжила свою творчість у жанрі фантастики, проте пізніше вона відійшла від фантастичного жанру, віддаючи перевагу написанню детективних, авантюрно-любовних та історичних творів, які вона переважно видала під псевдонімом «Олена Арсеньєва». Також на початку ХХІ століття Олена Грушко у співавторстві з Юрієм Медведєвим видала цикл книжок з історії Київської Русі, Росії та побуту росіян. Окрім цього, Олена Грушко є великою шанувальницею танго, та керує в Нижньому Новгороді школою танців «АТанго».

Літературну творчість Олена Грушко розпочала на початку 80-х років ХХ століття. Перші її реалістичні оповідання були негативно сприйняті тогочасними літературними критиками, і вона вирішила розпочати писати фантастичні твори. Першим її твором із жанру фантастики стало оповідання «Експеримент», яке увійшло до збірки переважно реалістичних оповідань «Останній сніг квітня». Переважна більшість творів письменниці, яку відносять до так званої радянської «молодогвардійської» школи фантастики, написані переважно характерним «билинним» стилем, із переважанням у сюжетах елементів фентезі, із включенням у число героїв казкових та міфологічних персонажів, як російської міфології, так і міфології народів Далекого Сходу, зокрема нівхської у повісті «Останній чогграм», а також міфології Стародавнього Межиріччя в оповіданні «Військовий похід проти Південного Вітру».

З початку 90-х років ХХ століття, після переїзду до Нижнього Новгорода, Олена Грушко на тривалий час відійшла від фантастичної тематики. Письменниця розпочала писати повісті та романи детективної тематики під псевдонімом «Олена Арсеньєва» на честь свого батька, який був викладачем музики. Також письменниця написала кілька циклів авантюрно-любовних та історичних романів, під своїм псевдонімом. Олена Грушко вважається засновником унікального жанру російських романів для жінок.[1][2] Разом із письменником Юрієм Медведєвим на початку ХХІ століття Грушко також видала цикл книжок з історії Київської Русі, Росії та побуту росіян.[3]

На початку ХХІ століття письменниця повернулась до фантастичної тематики, і під псевдонімом «Олена Арсенівна Арсеньоєва» розпочала публікацію циклу повістей для підлітків у жанрі містики під загальною назвою «Велика книга жахів».

Олена Грушко є матір'ю трьох доньок.

Частина творів Олени Грушко перекладені французькою мовою.

• Грушко Елена Арсеньевна (рос.)
• Олена Грушко на сайті fantlab.ru (рос.)
• Елена Арсеньевна Грушко (рос.)
• Олена Грушко на LiveLib (рос.)
• Елена Арсеньевна Грушко (Елена Арсеньева) (рос.)