Грязнов Іван Кенсоринович

Грязнов Іван Кенсоринович (23 січня 1897, село Михайлівський Завод, Пермська губернія, Російська імперія — 29 липня 1938, Москва, СРСР) — радянський воєначальник, комкор (1935). Репресований під час масових політичних репресій в СРСР.

Іван Кенсоринович Грязнов
Иван Кенсоринович Грязнов
Народження 23 січня 1897
Михайловський Завод, Пермська губернія, Російська імперія
Смерть 29 липня 1938
Москва, СРСР
Країна  СРСР
Приналежність Червона армія
Рід військ піхота
Освіта Військово-академічні курси вищого комскладу РСЧАd
Роки служби 1918-1937
Партія КПРС
Звання Комкор
Командування Забайкальський військовий округ, Середньоазійський військовий округ
Війни / битви Громадянська війна в Росії: Перекопсько-Чонгарська операція
Нагороди

Біографія

Народився у Пермській губернії у сім'ї голови місцевого кредитного товариства[1]. Закінчив Березівську школу, Єкатиринбурзьку торгову школу і Казанське комерційне училище. Учасник Першої світової війни, у званні прапорщика служив молодшим офіцером роти.

Із 1918 року — в Червоній армії. Спершу командував 2-м Красноуфімським стрілецьким полком, потім 1-м Красноуфімським полком, восени 1918 року очолив стрілецьку бригаду 4-ї стрілецької дивізії.

Із березня 1920 року командував 30-ю стрілецькою дивізією. На чолі її відзначився у боях з військами генерала Врангеля, зокрема під час штурму Перекопу. Потім на чолі дивізії воював з армією Махна.

У 1922-1924 роках — командир 7-го стрілецького корпусу, у 1924-1927 роках — командир 18-го стрілецького корпусу, у 1927-1928 роках — командир 11-го стрілецького корпусу, у 1928-1930 роках — командир 8-го стрілецького корпусу, у 1930 році — командир 6-го стрілецького корпусу. Закінчив Військові командні курси у 1924 і 1927 роках.

У листопаді 1930 — грудні 1931 року – помічник командувача Середньоазійського військового округу, керував каральними операціями РСЧА проти басмачів. У грудні 1931 – грудні 1933 року — заступник начальника Управління механізації та моторизації РСЧА. У грудні 1933 – травні 1935 року — командувач Забайкальської групи військ на Далекому Сході. У травні 1935 – червні 1937 року — командувач Забайкальського військового округу, член Військової ради при народному комісару оборони СРСР. Із 9 червня по 11 серпня 1937 року — командувач Середньоазійського військового округу.

15 серпня 1937 року заарештований органами НКВС[2]. 29 липня 1938 року засуджений до розстрілу, в той же день страчений. Посмертно реабілітований в 1956 році.

Нагороди

Нагороджений двома орденами Червоного Прапора (1921, 1923), орденом Трудового Червоного Прапора Таджицької РСР, пам'ятним золотим годинником і почесною зброєю.

Військові звання
  • Комкор (20 листопада 1935)

Примітки
  1. Редакции, Дежурный по (16 жовтня 2017). Комкор И.К. Грязнов. ВОЕННО-ИСТОРИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ (ru-RU). Процитовано 7 листопада 2021.
  2. Редакции, Дежурный по (16 жовтня 2017). Комкор И.К. Грязнов. ВОЕННО-ИСТОРИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ (ru-RU). Процитовано 7 листопада 2021.

Джерела
  • Черушев Н.С., Черушев Ю.Н. Расстрелянная элита РККА (командармы 1-го и 2-го рангов, комкоры, комдивы и им равные). 1937—1941. Биографический словарь. М., 2012. С. 75.
  • Кузнецов И., Полонский И. Комкор И. К. Грязнов. // Военно-исторический журнал. — 1963. — № 2. — С.55-59.
  • Мильбах В. С., Суханов С. В. Комкор И. К. Грязнов. // Военно-исторический журнал. — 2017. — № 10. — C. 77-80.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.