Губернаторство Бессарабія
Губерна́торство Бессара́бія (рум. Guvernământul Basarabiei) — адміністративно-територіальна одиниця, утворена владою Королівства Румунія 1 серпня 1941 року на території окупованої нею Молдавської РСР та Ізмаїльської області Української РСР під час Другої світової війни. Адміністративний центр — Кишинів. На північному заході межувало з губернаторством Буковина.
|
Губернаторство Бессарабія фактично припинило існування 22 серпня 1944 року внаслідок проведеної радянськими військами наступальної Яссько-Кишинівської операції.
Історія
Після завоювання влітку 1941 року Румунією Бессарабії та Північної Буковини було вирішено, що ці дві провінції являтимуть собою дві автономні адміністративні одиниці, керовані безпосередньо главою держави за допомогою його особистих представників. Спочатку губернатором Бессарабії був генерал Константін Войкулеску, який займав цю посаду з 1 серпня 1941 по квітень 1943, потім генерал Олімпіу Ставрат (квітень 1943 — 22 серпня 1944).
Адміністративно-територіальний поділ
Губернаторство Бессарабія поділялося на 9 повітів:
- Бельцький повіт (рум. Județul Bălți)
- Кагульський повіт (рум. Județul Cahul)
- Аккерманський повіт (рум. Județul Cetatea Albă)
- Кілійський повіт (рум. Județul Chilia)
- Ізмаїльський повіт (рум. Județul Ismail)
- Лапушненський повіт (рум. Județul Lăpușna): адміністративний центр — Кишинів.
- Оргіївський повіт (рум. Județul Orhei)
- Сорокійський повіт (рум. Județul Soroca)
- Бендерський повіт (рум. Județul Tighina)
Кожен повіт було поділено на пляси. Повіти були у віданні префектів і субпрефектів, а пляси преторів. Пляси ділилися на населені пункти, на чолі яких стояли старости (рум. primari).
Див. також
- Губернаторство Буковина
- Трансністрія
- Велика Румунія
- Бессарабська губернія
- Молдовська Демократична Республіка
- Молдавська Народна Республіка
- Молдавська РСР
- Ізмаїльська область
- Румунія у Другій світовій війні