Аккерманський повіт

Аккерманський повіт — адміністративно-територіальна одиниця Бессарабської губернії. Утворений в 1818 році в складі Бессарабської області, а з 1873 року — губернії. Повітове місто — Аккерман.

Аккерманський повіт
Герб повітового центру
Губернія Бессарабська губернія
Центр Аккерман
Створений 1818
Скасований 1918
Площа 732 547 (8003.1 км²) (1897)
Населення 265 247 осіб (1897)
Густота 33.1 осіб / км²
Наступники Четатя-Албе

Повіт знаходився в південно-східній частині губернії; з південного сходу прилягав до Чорного моря. Площа становила 7 032,9 верст² чи 732 547 десятин (8 003 км²).

Бессарабська губернія 1883
Бессарабська губернія ~1900

[1] Під час перепису населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 265 247 чоловік. З них 26,29 % були українці, 21,32 % — болгари, 16,38 % — молдовани, 16,36 % — німці, 9,62 % — росіяни, 4,63 % — євреї, 3,91 % — гагаузи, 0,42 % — цигани, 0,25 % — вірмени, 0,11 % — поляки[2].

Адміністративний поділ

1818

Російська імперія \ Новоросія \ Бессарабська область \ Аккерманський повіт \

1828

Російська імперія \ Новоросійська губернія \ Аккерманський повіт \

1856

Османська імперія \ Молдовське князівство \

1858

Османська імперія \ Об'єднане князівство Волощини і Молдови \

1859

Османська імперія \ Князівство Румунія \

1873—1918

Російська імперія \ Новоросійська група \ Бессарабська губернія \ Буджак \ Аккерманський повіт

На 1912 рік до складу Аккерманського повіту входило місто Аккерман, 28 волостей і п'ять станів:

  1. Місто Аккерман з передмістям Вірменська магома, урочищем та посадом Чаїри, посадами Папушой[3] та Турлаки.
  2. Акмангитська волость — село Акмангит;
  3. Арцизька волость — колонія Старо-Арциз;
  4. Волонтеровська волость — село Волонтеровка;
  5. Дивізійська волость — село Дивізія;
  6. Ейгенгеймська волость — колонія Ейгенгейм;
  7. Іванівсько-Руська волость — село Іванівка Руська;
  8. Іваново-Болгарська волость — колонія Іваново-Болгарська;
  9. Клястицька волость — село Клястиць;
  10. Краснянська волость — село Красне;
  11. Кубейська волость — село Кубей;
  12. Кулевчеська волость — село Кулевча;
  13. Кульмська волость — село Кульма;
  14. Малоярославецька волость — колонія Малоярославець;
  15. Миколаївсько-Новоросійська волость — село Байрамча;
  16. Надеждинська волость — колонія Ейгенфельд;
  17. Олександрівська волость — село Олександрівка;
  18. Паланська волость — село Паланка;
  19. Паризька волость — колонія Париж;
  20. Плахтеєвська волость — село Плахтеєвка;
  21. Постальська волость — село Постол;
  22. Саратська волость — село Сарата-Стара;
  23. Старокозацька волость — село Старокозацьке;
  24. Талмазька волость — село Талмази;
  25. Тарутинська волость — село Тарутинее;
  26. Татарбунарська волость — село Татарбунари;
  27. Ташлицька волость — село Ташлик;
  28. Теплицька волость — село Теплиць;
  29. Шабська волость — колонія Шабо;

1918—1940
Карта жудця Четатя-Албе в 1938.

Королівство Румунія \ Буджак (рум. judetele Bugeacului) \ Аккерманський повіт (рум. Judeţul CETATEA-ALBĂ)[4]

  1. Арцизький плас (рум. Plasa Arciz) — сіл 18
  2. Старокозацький плас (рум. Plasa Cazaci) — сіл 24
  3. Новоіванівський плас (рум. Plasa Ivanestii Noi) — сіл 15
  4. Лиманський плас (рум. Plasa Liman) — сіл 41
  5. Саратський плас (рум. Plasa Sarata) — сіл 34
  6. Тарутинський плас (рум. Plasa Tarutino) — сіл 23
  7. Тузлівский плас (рум. Plasa Tuzla) — сіл 34
  8. Волонтирівський плас (рум. Plasa Volintiri) — сіл 24

1940—1941

СРСР / УРСР / Буджак

Після приєднання до СРСР жудець ліквідований унаслідок утворення Акерманської області, натомість його складові частини — 8 пласів, — продовжили існування і були названі районами. Переважна частина території жудця Четатя-Албе знаходиться у складі південних районів Одещини, а незначна частина належить до районів Республіки Молдова.

1941—1944

Королівство Румунія \ Губернаторство Бессарабія \ Буджак (рум. judetele Bugeacului) \ Аккерманський повіт (рум. Judeţul Cetatea-Albă)

  • З 19.07.1941 до 25.08.1944 територія Ізмаїльської області була захоплена румунськими та німецькими військами. Із серпня 1941 до серпня 1944 офіційно входила до складу Румунії.

1944—1954

1954 — теперішній час

Посилання
  1. Бутович В.Н. Материалы для этнографической карты Бессарабской губернии. — 1916.
  2. Дані перепису Російської імперії 1897 року
  3. Переможне: Указ Президії Верховної Ради УРСР від 14 листопада 1945 р. «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Ізмаїльської області»
  4. Аккерманський повіт під Румунією

Література
  • Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона (рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.