Губерт Меєр

Губерт Меєр (нім. Hubert Meyer; 5 грудня 1913, Берлін16 листопада 2012, Леверкузен) — німецький офіцер, оберштурмбаннфюрер СС. Кавалер Німецького хреста в золоті.

Губерт Меєр
нім. Hubert Meyer
Народився 5 грудня 1913(1913-12-05)[1][2]
Берлін, Німецька імперія[1]
Помер 16 листопада 2012(2012-11-16)[1][2] (98 років)
Леверкузен, Кельн, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина[1]
Країна  Німеччина
Діяльність офіцер, письменник
Знання мов німецька
Учасник Друга світова війна
Членство СС
Військове звання Оберштурмбаннфюрер
Нагороди
Золотий німецький хрест
Медаль «За вислугу років у СС» (8 років)
Медаль «За вислугу років у СС» (4 роки)
За поранення (нагрудний знак)
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Золотий німецький хрест
Кавалер ордена «За хоробрість» (Болгарія)
Штурмовий піхотний знак в бронзі

Біографія

В 1932-34 роках вивчав хімію. 15 липня 1933 року вступив в СС (посвідчення №266 464), членом НСДАП ніколи не був. 4 серпня 1934 року зарахований в 12-ту роту штандарту СС «Дойчланд». В 1937 році закінчив курс юнкерської школи СС в Бад-Тельці і направлений на службу в «Лейбштандарт», де 1 травня очолив взвод 10-ї роти. Учасник Польської кампанії, після якої призначений ад'ютантом 3-го батальйону. Учасник Французької кампанії, після якою в червні 1940 року очолив 10-ту роту (згодом перейменована на 12-ту). Учасник Балканської кампанії і німецько-радянської війни. 20 листопада 1941 року переведений в штаб артилерійського полку «Лейбштандарту», влітку 1942 року — в штаб 1-го моторизованого полку СС. З 14 лютого по 9 березня 1943 року — командир 3-го батальйону свого полку. В червні-вересні 1943 року відряджений для перепідготовки на 10-ті курси офіцерів Генштабу при Військовій академії, після чого призначений 1-м офіцером Генштабу (начальником штабу) 12-ї танкової дивізії СС «Гітлер'югенд».З 6 вересня по 24 жовтня 1944 року виконував обов'язки командира дивізії. 8 травня 1945 року здався американським військам. В 1948 році звільнений з полону. Брав активну участь в роботі ветеранських союзів, в 1969-92 роках — один з трьох почесних голів ХІАГ.

Звання

Нагороди

Бібліографія

  • Kriegsgeschichte der 12. SS-Panzerdivision „Hitlerjugend“. 2 Bände. Munin-Verlag, Osnabrück 1982; ISBN 3-921242-51-7. 3. Auflage bei Nation Europa, Coburg 1996; ISBN 3-920677-27-7.

Література

  • Залесский К. А. Войска СС. Военная элита Третьего Рейха. — М.: Яуза-пресс, 2009. — ISBN 978-5-9955-0081-0
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
  • Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X

Примітки

  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #1029491194 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. SNAC — 2010.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.